Вінницька ОДПІ нагадує, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

            Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та, зокрема, обласні, Київська міська державна адміністрація до 1 грудня року, що передує звітному, подають до контролюючих органів переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, яким в установленому порядку видано, зокрема, дозволи на викиди, а також направляють інформацію про внесення змін до переліку до 30 числа місяця, що настає за кварталом, у якому такі зміни відбулися (п. 250.3 ст. 250 ПКУ).

            Відповідно до пп. 242.1.1 п. 242.1 ст. 242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

            Пунктом 249.3 ст. 249 ПКУ визначено, що суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок екологічного податку за формулою, наведеною у цьому пункті (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення).

            Ставки екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення встановлені статтею 243 ПКУ.

            Крім того, пунктом 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 1 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема, з екологічного податку.

            Слід зазначити, що контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників, зокрема, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення (п. 250.12 ст. 250 ПКУ).