Прес-служба Державної фіскальної служби України  повідомляє, що сьогодні у сфері готівкових операцій суб’єкти господарювання для мінімізації сплати податків застосовують низку схем. Найчастіше це – продаж необлікованого товару та незастосування касових апаратів. Внаслідок таких махінацій бюджет зазнає значних недонадходжень.

Для залучення несумлінних підприємців до оподаткування та дотримання вимог законодавства ДФС здійснює постійний контроль за проведенням готівкових операцій. Для цього застосовуються документальні та фактичні перевірки.

Так, у 2019 році підрозділами аудиту проведено 5,1 тис. фактичних перевірок щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій, за результатами яких застосовано штрафних санкцій на загальну суму 194,2 млн грн.

За цей період встановлено 1,1 тис. випадків незастосування реєстраторів розрахункових операцій, за що донараховано 4,2 млн грн. штрафних санкцій, а також понад 1 тис. випадків продажу необлікованого товару, застосовано 194,2 млн грн штрафів.

Здійснюються перевірки точок роздрібного продажу товарів (кіосків), які реалізовують тютюнові вироби. За результатами перевірок основна частина порушень стосувалася неоприбуткування отриманої готівки. У ході перевірок проводилися хронометражі, під час яких виторги збільшилися в декілька разів.

Ініціювати перевірку несумлінних продавців товарів можуть і самі громадяни. Для цього ДФС запроваджено електронний сервіс «Пошук фіскального чека» , який функціонує у відкритій частині Електронного кабінету. За його допомогою покупці товарів (споживачі послуг) можуть перевірити достовірність отриманого фіскального чеку та встановити факт його наявності (відсутності) в базі даних ДФС.

Якщо чек не знайдено, то це означає, що суб’єкт господарювання, якому належить РРО, не передав електронну копію фіскального чека до ДФС, що свідчить про  недотримання ним вимог законодавства. У такому випадку або у разі встановлення невідповідності реквізитів отриманого чека реквізитам чека, відображеного в Електронному кабінеті, покупцям (споживачам) необхідно надіслати до фіскальної служби письмове звернення із додаванням копій отриманих фіскальних чеків для проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.

Радимо покупцям (споживачам) активніше користуватися вказаним сервісом та таким чином спільно з ДФС здійснювати контроль за законністю проведених готівкових операцій. Протягом цього року до ДФС надійшло лише 8 звернень, в яких інформувалося про відсутність чеків у базах даних ДФС. Звернення були перевірені, за їх результатами встановлено відповідні порушення.

Крім того, при здійсненні аналізу господарських операцій органами ДФС, зокрема, використовується інформація Системи зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО), до якої в електронному вигляді надходить інформація від РРО про усі проведені розрахункові операції.

Зазначена інформація порівнюється із обсягами задекларованих зобов’язань по ПДВ, податку на прибуток, акцизному податку з роздрібного продажу з інформацією НБУ. За результатами аналізу встановлюються ризики щодо можливого заниження задекларованих податкових зобов’язань та несплати податків.

Так, ДФС відібрано для першочергового аналізу та організації перевірок близько 14 тисяч суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж підакцизних товарів, однак їх виторги менші, ніж поточні витрати (заробітна плата, комунальні послуги, плата за ліцензії тощо).

Однак наразі, відповідно до чинного законодавства, діють незначні штрафні санкції за порушення законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Так, на сьогодні до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) без застосування РРО застосовується штрафна (фінансова) санкція у сумі лише 1 грн (при встановленні порушення – вперше в ході перевірки протягом календарного року) та 100 відсотків вартості, проданих з порушеннями товарів (послуг), за кожне наступне вчинене порушення.

Такі штрафні санкції, на думку фахівців ДФС, не стимулюють суб’єктів господарювання до виконання вимог законодавства з питань застосування РРО.

Водночас, ДФС вносила пропозиції щодо збільшення відповідальності суб’єктів господарювання за непроведення розрахункових операцій через РРО (не застосування РРО), зокрема, пропонувалося запровадження штрафних санкцій у розмірі:

- 200 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг), але не менше п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за порушення, вчинене вперше;

- 500 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг), але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за кожне наступне порушення.

Також звертаємо увагу, що інформаційна система зберігання і збору даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО) базується на технології, розробленій Національним банком.

Діюча технологія Нацбанку побудована на використанні апаратних модулів безпеки, виготовлених у відповідності до визначених вимог.  Ці модулі безпеки забезпечують виконання законодавчих вимог захисту даних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, що надходять від РРО до СЗЗД РРО каналами зв’язку та передаються до Системи обліку даних РРО, де накопичуються та зберігаються.