Захід відбувся в форматі фестивалю, тобто переможців не визначали, всі учасники отримали подяки за участь. «Головною метою фестивалю є, - як розповідає керівник Стрижавської музичної школи Людмила Степанчук, - презентація здобутків вихованців та викладачів музичних шкіл району, обмін досвідом, також відзначення ювілейної дати з дня народження нашого видатного земляка М.Д.Леонтовича».
Вихованці Вінницької районної музичної школи під керівництвом Л.Л.Ковель представили композиції «Сіно моє, сіно» та «Чарівниця», Вороновицької (В.С.Никифорова) – «Пливе човен», «Тихо над річкою», Луко-Мелешківської (Ю.А.Шалінська) - «Їхав козак на війноньку», «Львівський дощ», Стрижавської (І.С.Крамар) – «Не ходила на вулицю», «Так просто бути щасливим». Кожна хорова композиція викликала захват та шквал оплесків глядачів, які поринули у чарівний світ музики та акапельного співу.
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО УКРАЇНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА, ПІСНЮ ЯКОГО СПІВАЄ ВВЕСЬ СВІТ
3 грудня виповниться 140 років з дня народження гені-ального ювеліра української пісні Миколи Леонтовича. Його різдвяна колядка»Щедрик» відома в усьому світі під назвою «Carol of the Bells» та має безліч інтерпретацій. Славетний композитор все життя намагався пропагувати українську культуру у свох творах. Він збирав та обробляв козацькі пісні, створюючи високохудожні твори-пісні.
З ДИТИНСТВА ОТОЧЕНИЙ МУЗИКОЮ
Мати композитора Марія Йосипівна була людиною «рідкісної духовної та фізичної краси», гарно співала, а батько Дмитро Феофанович добре грав на цитрі, балалайці, гітарі, скрипці. Від них юний композитор і перейняв любов до музики.
ЗАХОПЛЮВАВСЯ ОБРОБКОЮ КОЗАЦЬКИХ ПІСЕНЬ
Побував на Хортиці, подорож надихнула маестро на обробку козацьких пісень. Микола Дмитрович керував учнівськими колективами й творив власні обробки народних пісень.
ВІЧНИЙ УЧИТЕЛЬ І ВІЧНИЙ УЧЕНЬ
Леонтович за сімейною традицією повинен був стати священиком – так бажали його батьки. Тому він закінчує Шаргородське початкове духовне училище, а згодом – духовну семінарію у Кам’янці-Подільському. Проте юний композитор обрав іншу життєву стежку. Музика залишалася для нього на першому місці. Леонтович часто орга-нізовував разом зі своїми учнями літературно-музичні вечори.
ПРАЦЮВАВ НАД ПІДРУЧНИКОМ ДЛЯ ШКІЛ
Протягом 1919-1920 років Микола Леонтович працював над підручником з нотної грамоти для школи. Але жоден екземпляр не дійшов до нашого часу.
«ЩЕДРИК» ПРИНІС ЛЕОНТОВИЧУ СВІТОВУ СЛАВУ
Найяскравіший твір Леонтовича, що приніс йому визнання – «Щедрик». Вперше ця композиція була представлена у 1916 році у виконанні хору Київського університету. 5 жовтня 1921 року твір був презентований на концерті в Карнегі Хол в Нью-Йорку. А в 1936 році Пітер Вільховський, який працював на радіо NBC, записує англійську версію слів до «Щедрика» - «Carol of the Bells». Під цією назвою мелодія українського «Щедрика» стала всесвітньо відомою.
ЛІБЕРИСТКА НАПРОРОЧИЛА КОРОТКУ ДОЛЮ
Одного разу учениця композитора Надія Танашевич вхопила його за руку – поворожити. Глянувши на долоню, дівчина сказала: «Це лінія життя, — прошепотіла вона, — але чому вона така коротка?». Композитор намагався відповісти на це жартами, ще не знаючи наскільки мала рацію Надія.
ТАЄМНИЦЯ ТРАГІЧНОЇ СМЕРТІ
Упродовж 80 років загибелі Миколи Леонтовича було присвячено багато публікацій і лише наприкінці 20 століття вдалося розгадати причину його смерті. «В ніч на 23 січня 1921 р. композитор перебував у свого батька у селі Марківка Гайсинського повіту, де був убитий агентом ВНК (Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією і саботажем при РНК РРФСР – Ред.) Афанасієм Грищенком, який напросився в хату переночувати, назвавшись чекістом, що проводить боротьбу з бандитизмом. Вранці невідомий пограбував будинок і застрелив Миколу Леонтовича», – зазначається у рапорті по справі вбивства композитора. Це було зумисне вбивство талановитого українського композитора органами ВНК.
У ПАМ’ЯТЬ ЮВЕЛІРУ УКРАЇНСЬКОЇ ПІСНІ
На дев’ятий день пам’яті Миколи Леонтовича друзі започаткували комітет Леонтовича, що через рік став Товариством. Вже 1977 року Київським театром опери та балету було поставлено оперу Миколи Леонтовича за казкою Бориса Грінченка. Її дописав і відредагував Мирослав Скорик, назвавши твір «Русалчині луки». А ще через 20 років було відкрито музей Леонтовича.
У ТВОРЧОМУ ДОРОБКУ КОМПОЗИТОРА ПОНАД 150 МУЗИКАЛЬНИХ ТВОРІВ
У творчому доробку композитора понад 150 музикальних творів. Серед них такі відомі, як «Щедрик», «Дударик», «Пряля», «Козака несуть».
Регіональна газета «Подільська зоря»
