Під час щорічної Конференції з питань протимінної діяльності в Україні–2024 (UMAC-2024) країни-партнери оголосили про додаткові зобовʼязання на підтримку гуманітарного розмінування на суму майже 70 мільйонів в доларовому еквіваленті. Про додаткові виділені суми оголосили Люксембург, Нідерланди, Норвегія та Канада. Загальний внесок партнерів в гуманітарне розмінування з 2022 року склав 1 мільярд 70 мільйонів доларів США.
«Ми дуже цінуємо той внесок, який роблять наші партнери в гуманітарне розмінування в Україні. Це не просто техніка, обладнання чи гроші на реалізацію проєктів — це врятовані життя в Україні та відновлення світової продовольчої безпеки. Завдяки цій системній підтримці ми вже маємо значний прогрес у розмінуванні. Рік тому разом з партнерами ми зустрічалися на форумі з розмінування у хорватському Загребі. Тоді у нас було 18 операторів, приблизно 3 тисячі саперів і 32 машини для розмінування. На сьогодні сертифіковано 58 операторів, кількість саперів зросла до понад 4 тисяч, а в полях працює 98 машин для розмінування», — сказала Перша віцепрем’єр-міністерка України — Міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Люксембург виділив 13 мільйонів доларів США на проєкти з гуманітарного розмінування в Україні. Ці кошти підуть на проєкти, які будуть реалізовуватися Програмою розвитку ООН (10,8 мільйона доларів), міжнародною організацією HALO Trust (1,08 мільйона доларів) та через Механізм цивільного захисту ЄС (1,08 мільйона доларів).
Про додаткове фінансування гуманітарного розмінування в Україні оголосила Норвегія. Країна виділяє 20 мільйонів доларів на 2025 рік, збільшивши свій внесок до 70 мільйонів доларів. Норвегія в гуманітарному розмінуванні сфокусувалася на фінансуванні роботи в полях, підтримці постраждалих громад та посиленні спроможності в протимінній діяльності.
Нідерланди, які вже виділили на гуманітарне розмінування в Україні понад 40 мільйонів доларів США, оголосили про додаткові 10,8 мільйона доларів на проєкти у 2025 році.
24,5 мільйона доларів США на потреби гуманітарного розмінування в Україні дає Канада. Її загальний внесок на фінансування сектору сягнув понад 50 мільйонів доларів.
Понад 270 тисяч євро на гуманітарне розмінування в Україні виділив уряд Латвії. Ці гроші отримає міжнародна організація HALO Trust, фахівці якої працюють над розмінуванням земель в кількох областях України, що зазнали впливу бойових дій.
Швейцарія, яка цьогоріч є господаркою UMAC-2024, оголосила про плани передати Україні три важкі машини для розмінування GCS-200 для піротехнічних підрозділів ДСНС. Символічна передача першої із них відбулася безпосередньо під час Конференції. Швейцарія також ухвалила рішення виділити 30 мільйонів швейцарських франків на один із проєктів Швейцарського фонду з протимінної діяльності (FSD), який працює в Україні. Фінансування здійснюватиметься в рамках раніше анонсованої допомоги на 100 мільйонів швейцарських франків.
Уряди Швейцарії та Великої Британії готові виділити кошти на пілотний проєкт з пріоритезації в гуманітарному розмінуванні. Система, побудована на платформі технологічного гіганта Palantir, дозволить на основі великого масиву даних визначати пріоритетні ділянки для розмінування. Пілотний проєкт в Харківській області триватиме три місяці.
США, які у вересні оголосили про 102 мільйони допомоги на гуманітарне розмінування, під час Конференції оголосили про ініціативу, спрямовану на збільшення спроможності приватних операторів гуманітарного розмінування. Вони планують провести оцінку потреб українських операторів та посилити їхнє знання того, як працюють міжнародні донорські організації. Це у майбутньому дозволить операторам залучати міжнародну підтримку. І першим кроком у цьому напрямку може бути посилення співпраці українських та міжнародних операторів.
Підсумковий документ із зобов’язанням підтримки гуманітарного розмінування в Україні підписали 42 країни. Один з із його ключових пунктів — протимінна діяльність має залишатися в міжнародній повістці денній. А підписанти повинні докладати зусиль, щоб мінімізувати вплив мін та залишків війни на життя людей зокрема через розмінування територій, розвиток інноваційних технологій.