- Ми остаточно переконалися, що мета путіна та путінської росії - знищення української держави і українського народу. Про це відверто говорять кремлівські пропагандисти, які закликають до “деукраїнізації України”. Про це говорять вбивства, розстріли, катування, згвалтування на тимчасово захоплених територіях. Вони хочуть позбавити нас права жити на своїй землі, права жити взагалі. У цьому ж остаточно переконався і увесь світ - побачивши жахливі наслідки перебування “рускаго міра” у Бучі, Бородянці, Гостомелі, Маріуполі, інших містах.
- Ми зіткнулися із тим, що війна, на жаль, не скінчиться швидко і на нас очікує тривале протистояння з ворогом. Російський диктатор шаленіє від того, що його “бліцкріг” зірвався, але він хоче дотиснути Україну хоч до якогось результату, який він зможе предʼявити своєму виборцю, оточенню і всьому світові.
- Ми зрозуміли, що підтримка друзів і партнерів - вагомий внесок у наш спротив, але покладатися можемо виключно на себе. На ЗСУ та інші сили оборони. На прагненні українців жити на своїй землі.
- Ми почали планувати післявоєнний розвиток держави - попри важкі випробування на передовій, попри десятки тисяч жертв серед мирного населення та мільйони біженців. Якщо на порядку денному у влади - відновлення та відбудова, це дає людям надію, дає людям сенс боротися і долати всі проблеми і жахи війни.
Формула успішності нашого спротиву містить три головні складові: окрім нашої Сміливості, це ще і Згуртованість, Солідарність та Незламність. Ці складові допомогли нам прийняти перший удар. Вони залишаються актуальними і сьогодні.