Пошук по сайту

Анонси подій

Архів новин

Жовтень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
11701723
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
Минулого тижня
Цього місяця
Попередній місяць
Весь час
9769
14829
24598
11557335
401934
468279
11701723

Ваш IP: 34.232.51.240
27 жовтня 2020 14:36

Як створити безпеку повсякденної життєдіяльності в навчальному закладі?

Людина та її здоров’я

Найвища цінність суспільства – людина. Проте з кожним роком збільшується кількість чинників, які негативно впливають на її життя та здоров’я. Здебільшого ці чинники породжує сама людина: науково-технічний прогрес, діяльність людини, її необачне поводження з природою. Тому пріоритетом  на сучасному етапі розвитку людини  визнано безпеку кожної людини, особливо увагу суспільство сьогодні приділяє безпеці дитини. Під безпекою життєдіяльності слід розуміти характеристику існування людини в певному місті її перебування, що відображає збалансованість між впливом чинників, які загрожують життю або здоров’ю людини, та таких, що запобігають негативним наслідкам цієї життєдіяльності.

Одним з найважливіших чинників безпеки життєдіяльності дитини є  її здоров’я. Сьогодні науковці вирізняють

4 нерозривні складники здоров’я людини:

-  фізичне здоров’я

-  психічне здоров’я

-  духовне здоров’я

-  соціальне здоров’я

фізичне здоров’я складає організм людини як біологічну систему: органи і системи життєзабезпечення, їхні функції та здоровий стан, фізична діяльність та біохімічні  процеси; гігієна тіла, рухова активність, здорове харчування, генетичне і репродуктивне здоров’я, профілактика хвороб, фізичний розвиток.

психічне здоров’я це позитивні емоції, воля, самосвідомість, виховання, мотивації, стреси, психотравми, психологічні можливості дитини, запобігання поганим звичкам, формування навичок і позитивних емоційних звичок.

духовне здоров’я розглядається в системі загальнолюдських цінностей, ідеал здорової людини, традиції культури здоров’я українського народу, розвиток позитивних духовних рис,  духовні цінності й засоби розвитку духовності.

соціальне здоров’я - соціальні потреби та інтереси,етика родинних зв’язків, наслідки антисоціального ставлення до довкілля, соціальне забезпечення життєво важливих потреб, соціальна адаптація, здоров’я нації, право і здоров’я, шкідливий вплив наркотичних речовин, запобігання хворобам,  що передаються статевим шляхом, формування потреби вести здоровий спосіб життя.

Здоровий та безпечний спосіб життя

Теорія формування здорового способу життя дитини ґрунтується на кількох основних ідеях, з яких складається певна ідеологія:

-         по-перше, це ідея пріоритету цінності здоров’я в світоглядній системі цінностей людини;

-         по-друге, це розуміння здоров’я не тільки як стану відсутності захворювань, або фізичних вад, а ширше – як стану повного благополуччя;

-         по-третє, це ідея цілісного розуміння здоров’я як феномена, що невід’ємно поєднує його чотири сфери  фізичну, психічну, соціальну й духовну.

-         четверта ідея полягає в тому, що відповідальність за своє здоров’я несе передусім сама людина, хоча й держава, і суспільство теж несуть відповідальність за здоров’я населення, насамперед дітей(це закріплено в законодавчо-нормативних актах України).

За даними профілактичного медичного обстеження, стан здоров’я дітей щороку погіршується, збільшується  кількість учнів з хворобами опорно-рухової, серцево-судинної, дихальної, ендокринної систем. Чому? Адже в школах великі, світлі,  чисті класи, в міру озеленені. Що заважає юному поколінню рости здоровим та фізично і інтелектуально розвиненим?

Критичний рівень здоров’я й фізичного розвитку дітей та учнівської молоді відбувається внаслідок зниження рухової активності в у мовах зростання (до 72 %) навчального часу. За даними досліджень науковців, психоемоційне напруження процесу навчання, впровадження комп’ютерних технологій у повсякденний побут, несприятливі екологічні умови та зростання антисоціальних проявів серед молоді, висувають першочергове завдання перед педагогічною громадськістю – збереження та зміцнення учнівської та студентської молоді, формування  в них навичок здорового способу життя. Які ж умови і чинники шкільного життя руйнівно впливають на здоров'я дітей?

Перший чинник це інструктивно-програмні методики. Увесь на­вчальний процес спрямований на закріпачення дитячого організму в режимі постійного сидіння. За та­кого психомоторного закріпачення дитина в початковій школі вже через 10—15 хв. відчуває нервово-психічні навантаження, що спричинюють ранню стенокардію, короткозорість та сколіоз. У неї пригнічується і паралізується загальний тонус організму.

Другий чинник, згубний для здоров'я, — закриті приміщення, обмежений простір, заповнені одноманітними, штучно ство­реними елементами. При цьому пригнічується емоційна сфера дітей, пригнічується імунітет, не реалізується їхня генетична програ­ма.

Третій чинник — словесно-інформаційний, вербальний прин­цип побудови навчального про­цесу. Книжкове вивчення життя передбачає некритичне сприйнят­тя готової інформації. При цьому пригнічується творчість, закладена

в дітях природою, вони не можуть самостійно мислити і міркувати.

Четвертий чинник це мето­дики що лежать в основі навчаль­ного процесу, і руйнують цілісне сприйняття світу.

П'ятий чинник — це мето­дики що лежать в основі навчаль­ного процесу, і руйнують цілісне сприйняття світу. це над­мірне захоплення методиками «інтелектуального» розвитку на шкоду чуттєвому, емоційно-образ­ному. Навчання дітей у дитячо­му садку комп'ютерним умін­ням призводить до «шизоїдної інтоксикації» свідомості. Реальний світ у дитині замінюється штуч­ним, віртуальним, що спричинює розпад найважливішої психічної функції — уяви. І як наслідок — раннє формування шизоїдно-психічної конституції.

Додатково до всіх цих чинників в останнє десятиріччя в школу увійшли здоров’я руйнівні інновації:

• заміна парт на столи, що при­звело до ранньої втрати зору і пору­шень постави;

• заміна каліграфічного письма ручкою з пером на безвідривне пись­мо кульковою, у

зв'язку з чим зросли стомлюваність, неврівноваженість, агресія;

• заміна електролампового освітлення на високоякісне люмі­несцентне, що

притлумлює внут­рішні біоритми дитини, впливає на ритми головного мозку; після

запро­вадження предмета «Інформатика» додалося й випромінювання від дисплеїв

і   комп'ютерів;

• скорочення або вилучен­ня зі школи уроків праці: школа випускає безруких,

безвільних людей, які не вміють продуктивно працювати і цінувати свою й чужу

працю, а тому — морально непов­ноцінних;

• заміна шестиденного навчаль­ного тижня на п'ятиденний, що при­звело до

додаткового навантаження;

• нескінченні зміни змісту освіти та навчальних планів, результати «інновації» не

схвалюють медики.

У результаті сукупної дії всіх описаних умов та чинників шкільного життя в дітей виника­ють неврози, психосоматичні та вегетативні розлади внутрішніх органів, зокрема   серця.

Здоров'язбережни технології

Здоров'я дітей — це спіль­на проблема медиків, педагогів і батьків. І розв'язання цієї проблеми залежить від впровадження в школі здоров'язбережних технологій. Під здоров'язбережними освітніми технологіями в широкому розумінні слова слід розуміти всі ті технології, використання яких в освітньому процесі йде на користь здоров'ю учнів.

Мета здоров'язбережних освіт­ніх технологій навчання забезпе­чити школяреві можливість збере­ження здоров'я під час навчання в школі, дати дитині необхідні знання, вміння й навички щодо здорового способу життя, навчити використо­вувати отримані знання в повсяк­денному житті.

Можна вважати, що здоров'я учня в нормі, якщо:

• у фізичному плані — здоров'я дає йому змогу справлятися з на­вальним

навантаженням, дитина вміє долати втому;

• у соціальному плані — дитина комунікабельна, товариська;

• в емоційному плані — дитина урівноважена, здатна дивуватись і захоплюватися;

• в інтелектуальному плані — учень виявляє хороші розумові здібності,

спостережливість, уяву, уміння самостійно вчитися;

• в моральному плані;— учень визнає основні загальнолюдські цінності.

Звичайно, здоров'я учнів визна­чає вихідний стан їхнього здоров'я на момент вступу до школи, але не менш важлива і правильна організація навчальної діяльності, а саме:

• чітке дозування навчального навантаження;

• побудова уроку з урахуванням працездатності учнів;

• дотримання гігієнічних вимог (свіже повітря,

оптимальний тепло­вий режим, хороша освітленість,

чи­стота);

• сприятливий емоційний настрій;

• використання фізкультхвилинок і динамічних пауз на

уроках.

Як підібрати здоров'язбережні засоби?

Для залучення всіх учнів у на­вчальну діяльність з освоєння до­сліджуваного матеріалу необхід­но пам'ятати: один і той самий навчальний матеріал може бути поданий кількома засобами на­вчання (друковані видання, аудіо, відео тощо), кожне з яких має свої дидактичні можливості. Тому здоров'язбережні засоби навчання математики необхідно добирати так, щоб діти змогли залучитися в ро­боту відповідно до індивідуальних можливостей, при цьому «візуали» змогли побачити, «кінестети» — відчути, «аудіали» — почути. Засо­би навчання мають знімати фізичне напруження та втому; залучати учнів у діяльність з освоєння пред­метного змісту свою зовнішню привабливість, долати відчуження наукового знання від учня, забезпе­чувати особистісно-значущий зміст досліджуваних математичних по­нять і способів дій.

Необхідна правильна здоров'язбережна та безпечна організація навчального процесу, а саме:

• передбачення в меті уроку еле­ментів оздоровчої спрямованості, безпеки

повсякденної життєдіяльності як в організації,  так і в змісті;

• відстеження відповідності санітарно-гігієнічних умов на­вчання вимогам СанПН:

чистота в класі, оптимальність світлово­го та повітряно-теплового режи­мів

тощо.

• необхідно контролювати провітрювання класу (кабінету): част­кового — на

перервах, наскрізного — до і після занять;

• побудова уроку з урахуванням динамічності учнів, їхньої праце­здатності;

• забезпечення інтересу до пред­мета й уроку, їхньої привабливості (поєднання

новизни і звичного, інтриги уроку і традиційних його еле­ментів, виклад правил гри

тощо);

урахування природних біоритмів, індивідуальних особливо­стей учнів під час їх

залучення в на­вчальний процес;

забезпечення оптимального співвідношення між фізичним та інформаційним

обсягом уроку без інформаційного перевантаження учнів;

• забезпечення на уроці опти­мального темпоритму, правиль­ного співвідношення

між   темпом та інформаційною щільністю, з обов'язковим урахуванням фізично

­го стану  і настрою учнів;

використання на уроці фізкультхвилинок і пауз за­гального та   спеціального

впливу, наприклад        Фікультхвилинка (для очей):

вертикальні рухи очей вгору вниз;

горизонтальні рухи вправовліво;

обертання очима за годинниковою стрілкою і проти неї;

заплющивши очі, уявити по черзі кольори веселки якомога

виразніше;

на дошці до початку уроку накреслити будь-яку криву (спіраль

коло, дугу, ламану); запропонувати дітям очима «намалювати»

ці  фігури кілька разів в одному, а потім в іншому напрямку.

• постійна увага до збереження зору: розсаджування учнів з ураху­ванням стану

їхнього зору, своєчас­на корекція освітлення в класі, вико­ристання вправ з гігієни

зору (моторно-координаторні тренажі) тощо;

дотримання норм обсягу до­машніх завдань, передбачених СанПН;

сприятливий емоційний на­стрій;

різноманітність форм навчаль­ної діяльності.

Кризові  явища у здоров'ї та безпечної життєдіяльності  молодого поко­ління

«Кожна дитина та підліток в Європі має право та повинен мати можливість отримати освіту в школі сприяння здоров'ю», — констатує Концепція Міжнародного проекту «Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю». В Україні створено Національ­ну мережу шкіл сприяння здоро­в'ю, до якої увійшли 179 навчаль­них закладів, що відповідають Орієнтованим критеріям діяльно­сті навчального закладу сприяння здоров'ю.

Шляхами подолання кризових явищ у здоров'ї та безпечної життєдіяльності  молодого поко­ління стали:

1. Участь України в Міжнарод­ному проекті «Європейська мере­жа шкіл сприяння здоров'ю».

2. Подальший розвиток Націо­нальної мережі шкіл сприяння здоров'ю, створення та розвиток обласної, районних, міських ме­реж навчальних закладів — Шкіл сприяння здоров'ю.

3. Розбудова навчальних за­кладів, пріоритетом яких є здоров'я та життя дитини, впровадження ефективних технологій з формування в дітей та молоді духовної  культури, культури здоров'я, позитивної мотивації щодо безпеч­ного способу життя, профілактики тютюнопаління, алкоголізму, за­хворювання на ВІЛ-інфекцію (СНІД)  та інші небезпечні хвороби, попередження  вжи­вання наркотичних речовин серед дітей та учнівської молоді.

4. Розвиток навчальних закла­дів сприяння здоров'ю (фізично­го, духовного, психічного, соціаль­ного добробуту з безпечним способом повсякденного життя), можливий лише в випадку, коли пріоритет діяльності такого закладу ґрунтується на культурно-історичних цінностях украї­нського народу, його традиціях духовності, шляхом розвитку ці­лісної виховної системи з безпеки повсякденної діяльності учнів.

Отже, ставши членом Європейської спільноти, Україна з-поміж бага­тьох юридично-правових зобов'я­зань узяла на себе обов'язок за­безпечити громадянам безпечні та здорові умови життєдіяльності. Навчальні заклади, які обрали пріоритетним напрямом своєї ді­яльності збереження та зміцнен­ня здоров'я своїх учнів і вихован­ців, формування культури їх здоро­в'я, позитивної мотивації щодо навичок здорового способу жит­тя та  превентивного виховання, сьогодні забезпечують умови та механізми здійснення навчання й виховання в інтересах особи і суспільства для всебічного розвитку духовно роз­виненої, національно свідомої, фізично і психічно здорової, твор­чої особистості з сформованою культурою повсякденної безпеки життєдіяльності в здоровому середовищі.

Система  соціальної підтримки

здоро­вого та безпечного  способу життя в навчальних закладах

Су­спільство докладає зусиль для створення спри­ятливих умов розвитку особис­тості дитини, її безпеки в навчальному закладі, а саме:

• пробудження її творчих мож­ливостей;

• удосконалення природних здібностей;

• гуманізації способу мислення дитини;

• зростання її інтелектуального розвитку;

• забезпечення здорового розвитку дитини.

Саме тому сучасна школа, як мікромодель зовнішнього соціуму має бути по­будована на справжньому інтере­сі й повазі до дитини й надавати кожній дитині допомогу в пошу­ку особистого життєвого шляху в суспільстві, формуванні, закріпленні соціального досвіду, взає­модії, зберігаючи при цьому її психофізичне здоров'я. А сама ди­тина має навчитися не тільки пи­сати, читати, рахувати, а й:

• сформувати культуру повсякденної безпечної життєдіяльності;

• вчитися берегти своє здо­ров'я;

• знати орієнтири в нормаль­ному стані людини;

• вести здоровий спосіб життя;

• активно займатися фізичною культурою;

• дотримуватися гігієнічних норм;

• раціонально харчуватися;

• загартовуватись;

• уміти управляти своїми почут­тями, настроєм, жити в ладу з дов­кіллям;

• усвідомлювати переваги під­тримки свого організму в норма­льному стані та

страшних наслід­ків шкідливих звичок.

Означені компоненти мають бути складовими змісту освіти дитини в сім’ї,  навчальному закла­ді, соціумі. Таке навчання й вихо­вання, упровадження цілісної системи соціальної підтримки здоро­вого та безпечного  способу життя має забезпе­чити:

• можливості та засоби його зміцнення;

• ефективні методики органі­зації змістовного довкілля, спря­мованого на

формування в дитини фізичного, психічного, соціально­го та духовного

здоров'я;

• удосконалення фізичної та психічної підготовки до ведення активного

тривалого життя та професійної діяльності.

Усім відомо, що дитина, яка перебуває в складних, злиденних умовах не прагнутиме зрозуміти або мати потребу в особистісному зростанні. Тому одним із важ­ливих соціальних завдань сучас­ної школи у взаємодії з сім'єю, ба­тьківською громадою, місцевими органами самоврядування, гро­мадськими організаціями є ство­рення сприятливих умов для роз­витку особистості, враховуючи іє­рархію  потреб дитини:

• фізіологічні потреби;

• потребу в безпеці, безпеч­ному середовищі (поруч має бути захисник);

• потребу в соціальному ото­ченні (сім'я, друзі, соціальна гру­па тощо);

• потребу в повазі та самопо­вазі (самооцінка своїх чеснот);

• потребу в самоусвідомленні (усвідомлення своїх можливостей, розуміння

своїх почуттів).

Забезпечити умови, безпечні  для здоров’я дітей та підлітків

Створюючи умови життєдіяль­ності учасників навчально-вихов­ного процесу, сприятливих для здоров'я умов шкільного середо­вища, необхідних для успішного навчання та роботи, особливу увагу слід приділити будівлі школи (відповідно до «Устаткування, утримання серед­ніх загальноосвітніх навчально-ви­ховних закладів та організації на­вчально-виховного процесу» Дер­жавних санітарних правил та норм (ДСанПН 5.5.2.008-98), яка має забезпечувати оптимальні умови для організації:

• навчально-виховного про­цесу;

• безпечного відпочинку учнів ;

• якісного харчування учнів.

Державні санітарні правила та норми підготовлено з урахуванням останніх наукових розробок і до­сліджень щодо регламентації гі­гієнічних умов і режимів навчан­ня за сучасних форм організації навчально-виховного процесу для всіх виховних закладів для дітей і підлітків від 6 до 17 років, врахо­вуючи Закон України «Про освіту».

ДСанПН 5.5.2.008-98 - обо­в'язковий для виконання документ, що регламентує безпечні для здо­ров'я дітей і підлітків умови на­вчання та виховання (на підставі ст. 7,11,13,15,16, 17,18,19, 20, 21, 22, 26, 27, 28 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»), що сприяють:

• підвищенню їхньої праце­здатності протягом навчального тижня, року;

• поліпшують психофізіоло­гічний розвиток;

• зміцнюють їхнє здоров'я.

Радимо також зосередити ува­гу на таких актуальних питаннях щодо створення безпеки повсякденної життєдіяльності в навчальному закладі: подолання або зменшення ступеня екологічної загрози для здоров'я дітей,а саме основні шляхи вирішення 6-ти груп екологічних проблем:

— якості води;

— санітарно-гігієнічних умов;

— забрудненості повітря;

— хвороб, що передаються переносниками;

— хімічної безпеки;

—   непередбачених травм  тощо.

Отже, дбаймо про здоров'я та повсякденну безпеку  дітей в навчальних закладах! Привчай­мо молодь до здорового спосо­бу життя, формуємо в неї культуру безпечної поведінки. Самі станемо  для них яскравим прикладом!

Вінницька районна державна адміністрація

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International. Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові зазначення посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на офіційний сайт Вінницької райдержадміністрації www.vinrda.gov.ua.