Вінницький район — район Вінницької області в Україні  утворений у 1923 році. Територія району 921 кв. км. Район об'єднує 56 населених пункти, у т.ч. 2 селища міського типу та 54 села.

Герб Вінницького району	Прапор Вінницького району

Коротка історична довідка.
Район утворений у 1923 році.  У 1963 році, в зв’язку з укрупненням районів, був ліквідований, а у 1965 році відновлений.  Перші згадки про жителів сучасної території Вінницького району відносяться до  8 ст. н.е., коли  з Прикаспію, через Дон вторгнулись войовничі племена – скіфи.  Про це свідчать знайдені під час археологічних розкопок скіфські кургани біля сіл Переорки, Стрижавка, Тютьки, Лука-Мелешківська та ін. Перші поселення згадуються в історичних джерелах другої половини 12 ст. З Районів Лівобережжя почалось масове переселення на  правий берег Південного Бугу, внаслідок набігів  половців. Внаслідок цього виникли поселення Якошинці (Якушинці), Божеський (Стрижавка), Байки (Мізяківські Хутора) та ряд інших. Через Стрижавку проходив Чумацький шлях. В епоху доби литовського панування, коли формувався феодальний лад, селяни в основному були вільними, що дало їм можливість розвивати своє ремесло. Із ростом ремесел почали розростатись міста:  Стрижавська-Слобода, Переорки, Лаврівка та ін. Неподалік села Якушинці відбувся останній бій під проводом полководця Івана Богуна проти  війська польського.  У 1677-1678 р.р.   на Поділлі спалахнуло  селянсько-козацьке повстання проти турецьких поневолювачів. Із  реформою 1861 року почала розвиватись переробна промисловість: спиртовий завод  біля с. Переорки, цукровий завод у с. Степанівка, фарфоровий  завод у С.Майдан.  У роки  Великої Вітчизняної війни на території району діяли партизанські та підпільні рухи.  Наприкінці 1941 року   у Коло-Михайлівському сосновому лісі  розпочалось будівництво надсекретного об’єкту – ставку Гітлера «Вервольф». Сім мешканців району удостоєно звання  Героя  Радянського Союзу.

	Паспорт Вінницького району		Пам'ятки історії Вінницького району