Вінницька ОДПІ нагадує, що власник квартири – фізична-особа в залежності від порядку оподаткування може здавати в оренду житло двома способами.

Перший – здає в оренду своє майно як фізична особа.

Другий – власник житла здає його в оренду в порядку комерційної діяльності, яку веде в статусі фізичної особи-підприємця (ФОП). У цьому випадку він має право зареєструватися в одній з груп платників єдиного податку. Виконувати фіскальні зобов’язання треба за правилами обраної групи.

Оподаткування доходів від здачі житла в оренду.

За правилами статей 319 і 320 Цивільного кодексу України (ЦКУ), власник майна має право вільно ним розпоряджатися і використовувати, в тому числі, для підприємницької діяльності. Це положення дає можливість власникам житла здавати його в оренду на основі платного договору. Орендодавець та орендар самі визначають розмір плати за користування житлом.

Податковим кодексом визначено, що розмір податкового зобов’язання з доходу від здачі житла в оренду обчислюють на основі орендної плати, зазначеної в договорі. Сума фіскального зобов’язання не може бути меншою за мінімальну суму платежу за повний чи неповний місяць оренди. Кожен громадянин, який не є підприємцем, але здає квартиру, будинок чи навіть кімнату в оренду, довгострокову або подобову, має сплатити з отриманого доходу податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків та 1,5 відсотків військового збору.

Мінімальну суму орендної плати щороку визначають органи місцевого самоврядування. Мінімальна сума орендного платежу визначається за Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом самоврядування села, селища, місця, на території яких вона розташована.

Орендодавець в поточному році сам обчислює і сплачує податок щокварталу в термін -  протягом 40 календарних днів, після останнього дня минулого звітного періоду.

За несплату податку в термін, за правилами статті 127 ПКУ, орендодавці платять штрафи в таких розмірах: 10% від величини не сплаченого вчасно податкового зобов’язання – при запізненні з платежем на 30 календарних днів включно або 20% від величини не сплаченого вчасно податкового зобов’язання – при запізненні з платежем на термін більше 30 календарних днів.