За інформацією пресслужби Державної податкової служби України з 1 серпня 2020 року запроваджено програмні реєстратори розрахункових операцій.
Як працюють ПРРО, які їх переваги, порівняно з класичними РРО, та що очікує бізнес в умовах застосування ПРРО, як альтернативи класичним РРО, – про це йшла мова під час засідання круглого столу «Запровадження програмного забезпечення «РРО в смартфоні»». Заступник Міністра фінансів України Світлана Воробей, заступник Голови Державної податкової служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Наталія Калєніченко та представники бізнесу обговорили переваги нової системи функціонування ПРРО, поточний стан та очікування.
Над розробкою програмного рішення працювали тривалий час. Розроблене програмне рішення, призначене для реєстрації розрахункових операцій, АРІ фіскального сервера ДПС було запропоноване бізнесу для тестування та спільно з учасниками тестування було доопрацьоване.
Вже на сьогодні програмне рішення (ПРРО) ДПС стало доступним і на безкоштовній основі запропоноване для використання всім зацікавленим суб’єктам господарювання.
«З 1 серпня систему функціонування ПРРО впроваджено і це є першим етапом змін, передбачених змінами до законодавства щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг. Всі чеки, які формуються ПРРО та надаються покупцям з 01.08.2020, є юридично значимими. Усі зареєстровані ПРРО включені до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій. На сьогодні кількість чеків поки що невелика. Але ми розуміємо, що платники наразі тільки розпочинають роботу в нових умовах, вивчають систему», – розповіла Наталія Калєніченко.
За її словами, станом на 12.00 3 серпня було зареєстровано 22,7 тис. програмних реєстраторів розрахункових операцій, з них 14,5 тис. ПТКС. Фіскальним сервером ДПС фіскалізовано 154 тис. чеків, отриманих від ПРРО.
Наразі ДПС організовано надання інформаційної підтримки (допомоги) платникам податків – користувачам ПРРО та АРІ фіскального сервера. Для цього подовжено роботу кол-центру ДПС до 20 год. 00 хв., організовано роботу центрів обслуговування платників та кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг у територіальних органах ДПС.
Підтримуються в актуальному стані матеріали банеру «Програмні РРО», створеного на вебпорталі ДПС, в якому розміщено інформацію, пов’язану із запровадженням, реєстрацією та застосуванням ПРРО.
Наталія Калєніченко також повідомила, що впровадження ПРРО не виключає застосування класичних касових апаратів. Це альтернатива, яка дозволяє з 1 серпня бізнесу обирати той пристрій, який є більш зручним для проведення розрахункових операцій – класичний та/або програмний РРО.
Другий етап впровадження нових правил проведення розрахункових операцій в умовах дії змін до законодавства щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг розпочнеться з 1 січня 2021 року. Саме з цього часу РРО застосовуватимуть суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки у сфері Інтернет-торгівлі, ресторанного господарства, ювелірній галузі, торгівлі побутовою технікою, медичних послуг, туризму, готелів, секонд-хенду. Третій етап стартує з 1 квітня 2021 року, коли РРО використовуватимуть фізичні особи – підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування і є платниками ІІ, ІІІ та IV груп єдиного податку.
«Ті суб’єкти господарювання, які на сьогодні ще не мають обов’язку застосовувати РРО/ПРРО, можуть долучитись до тестування ПРРО. Враховуючи, що норми щодо обов’язкової фіскалізації наберуть чинності поступово – з 01.01.2021 та з 01.04.2021, то зацікавлені у застосуванні ПРРО суб’єкти господарювання можуть взяти участь у апробації роботи ПРРО та АРІ, оцінити їх функціонал та набути досвід щодо використання ПРРО», – сказала заступник Міністра фінансів України Світлана Воробей.
За її словами, програмні РРО – це продукт, який дасть змогу спростити підприємцям роботу щодо реєстрації розрахункових операцій, а державі – контроль за такими операціями.
Заступник Голови ДПС Наталія Калєніченко також нагадала, що здійснити реєстрацію програмного РРО можна, подавши реєстраційну заяву в електронній формі, скориставшись засобами Електронного кабінету, чи через Єдине вікно подання електронної звітності використовуючи будь-яке наявне у платника податків програмне забезпечення, придатне для подання електронного документу до ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку.