За інформацією пресслужби Державної податкової служби України  аналітична робота та орієнтація на ризики – нові вектори у роботі   податкової служби. ДПС перетворюється на інтелектуальну сервісну службу, яка застосовує податковий контроль дозовано з найбільшою ефективністю. Про це повідомив заступник Голови ДПС Євген Олейніков під час дискусії на тему «Реформування державної податкової служби через призму доброчесності податківців та платників податків».

За словами заступника Голови ДПС, реалізація такого перетворення можлива лише за умови переходу податкової служби від формального аналізу до аналізу змісту господарської діяльності суб’єкта господарювання.

На сьогодні при спрацюванні системи моніторингу ризиків при адмініструванні ПДВ та зупинці реєстрації податкової накладної податківці пропонують бізнесу пояснити свої операції. За результатами аналізу наданих підтверджуючих документів вирішується питання про реєстрацію накладної.

«Зараз ми маємо досить високу ефективність в адмініструванні ризиків у галузі ПДВ завдяки наявній можливості аналізу операцій платників податків. І це при тому, що наразі через карантинні обмеження майже відсутній такий інструмент як податкові перевірки», – розповів Євген Олейніков.

За його словами, на сьогодні із загального обсягу податкових накладних, що подаються щомісячно на реєстрацію, а це приблизно 25 млн документів за місяць, попередньо зупиняється не більше 1 відсотка. Як свідчить аналіз, близько 30 % випадків зупинки реєстрації не оскаржуються платниками. За результатами ж розгляду скарг, тобто аналізу наданих платником роз’яснень щодо змісту операцій та підтверджуючих документів, близько 80%  задовольняються ДПС.

 «Ми звертаємо увагу на логічність і обґрунтованість операцій, їх націленість на отримання прибутку, яку сам бізнес завжди декларує як мету своєї діяльності. І саме аналіз цієї економічної суті, розуміння цього змісту нам дозволяє визначити ті критерії ризику, в залежності від яких ми реагуємо на дії бізнесу», - повідомив Євген Олейніков.

За його словами, на сьогодні є як інструменти, які дозволяють податковій службі посилити моніторинг, зокрема, застосування ризикового статусу, так і інструменти, які дозволяють цей моніторинг мінімізувати, це – таблиця платника податків. Такі таблиці надають можливість фактично реєструвати податкові накладні поза межами поточного моніторингу. Вони використовується саме для того, щоб зменшити увагу до того бізнесу, в діяльності якого податківці бачать менше ризиків і зосередитись замість цього на ризикових операціях.

 «З усією цією системою в подальшому пов’язана система податкового контролю, у т.ч. проведення податкових перевірок. Наша головна мета – це завдяки розумінню операцій зробити розподіл платників за їх основними категоріями ризиків і мінімізувати втручання в діяльність навіть тих, які ці ризики мають найменше», - наголосив Євген Олейніков.

Другий напрям, у якому зараз активно працює податкова служба, – це підвищення обізнаності платників про причини уваги до них податківців. Наразі напрацьовується практика надання детальних роз’яснень платникам щодо застосування ризикового статусу (чому він виник та що викликало сумніви) для того, щоб платник міг ефективно захистити свої права, довести свою позицію, якщо податкова помилилась, у тому числі, і у судовому порядку.

«Фактично зараз нормативна система збалансована – є наше право поставити запитання, є право платника надати нам відповідь. Водночас  є право платника звернутися до суду і там остаточно вирішити наш спір, якщо ми не дійшли згоди щодо статусу його операції, її змісту та призначення», - підкреслив заступник Голови ДПС.

Євген Олейніков також зазначив, що правильно побудована система моніторингу ризиків зменшує проблематичність і для податкової служби, як контролюючого органу, і для платника податків. І ДПС й надалі налаштована  на постійний активний діалог з платниками податків.