За статистикою, яку наводять демографи, на заробітки за кордон за останні 20 років виїхало від 7 до 15% економічно активних громадян. Певний відсоток з них залишився за рубежем назавжди, інша частина – продовжує легально, або нелегально працювати й сподівається повернутися на батьківщину з кращими, економічними можливостями і перспективами. Найбільша ж частина українців їде за кордон на сезонні заробітки з єдиною метою – вижити і забезпечити родини найнеобхіднішим.
Змінюється ситуація й з географічним вибором країн, що використовують працю наших громадян. Дедалі більше українців зупиняють свій вибір на державах ЄС і навіть, готові залишити континент. І не дивлячись на те, що найбільший потік коштів, отриманих за роботу, з Російської Федерації, потік трудових ресурсів туди поступово скорочується.
Надання безвізового режиму з ЄС викликає двояке бачення подальшої ситуації з переміщення трудових ресурсів з Україні. По-перше: лідери країн Європи побоюються масштабного напливу бажаючих, що ускладнить внутрішню ситуацію, стосовно забезпечення робочими місцями власних громадян. Використання праці іноземців значно зменшує витрати на оплату праці з боку роботодавців, а нелегальне працевлаштування призводить до вагомих бюджетних втрат у сфері податкових надходжень. По друге: керівництво нашої держави, розуміє, що українці вимушені самостійно реагувати на нестабільність економіки і цінової політики, реалізуючи себе і досягаючи поставлених цілей в інших державах, тим самим стимулюючи постійний потік інтелектуальної міграції кваліфікованих фахівців, що є основною проблемою для України.
Орієнтація на роботу за межами Батьківщини відбувається з моменту вибору навчального закладу, а на це значно впливає безперспективність нашої освіти і неможливість з боку держави гарантувати і забезпечити молодих фахівців робочими місцями з достойною оплатою праці для отримання досвіду. Трудова еміграція серед студентів і працездатного населення, яка раніше майже не впливала на резерв робочої сили, значно збільшилась останнім часом, про що свідчать статистичні дані Державної міграційної служби і інформація, яка все частіше звучить від керівників підприємств і фізичних осіб підприємців Вінницького району.
Рушієм реформ та змін в економіці України може стати розбудова привабливого бізнес-клімату для розвитку малого та середнього підприємництва. У зв’язку з розробкою проекту Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва Вінницької області до 2020 року, в рамках програми USAID ЛЕВ (Лідерство в економічному врядуванні), Вінницьким районним центром зайнятості активно проводиться анкетування в електронному вигляді роботодавців. Проаналізована інформація дасть змогу зорієнтуватися в проблемних питаннях і перспективах розвитку, з урахуванням всіх можливостей наших територіальних громад, і допоможе наблизити позитивні зрушення в нашій державі.

Джерело: комунальна регіональна газета "Подільська зоря"