Привітати ювіляра із поважною датою завітали голова райдержадміністрації Михайло Демченко, голова районної ради Сергій Сітарський, Малокрушлинецький сільський голова Юлія Давидюк, голова районної ветеранської організації Петро Василинич.

Щирий та життєрадісний, з хорошим почуттям гумору, Іван Костянтинович, зустрічаючи гостей у день свого ювілею, примовляв: «Які там 90 років! Я тільки сьогодні народився!»

«Для мене честь стояти сьогодні поруч з Вами. Я пишаюся тим, що в нашому районі живуть такі люди, як ви – герої, які відстояли рідну землю від фашистської навали. Низько вклоняюсь та висловлюю Вам сердечну вдячність за героїзм. Впевнений, що Ваша самовідданість та патріотизм завжди будуть прикладом для молодого покоління. Здоров’я, сили та наснаги Вам!» – наголосив у своєму вітальному слові голова райдержадміністрації Михайло Демченко.

До вітальних слів долучилися голова районної ради Сергій Сітарський, він сказав: «Ви є яскравим прикладом для наслідування молодому поколінню. Дай Вам Бог ще багато світлих днів і щасливих років».

Веселими та запальними піснями вітали місцеві аматорські творчі колективи. Ювіляр не тільки слухав гарні пісні, а ще підспівував і кружляв у танці із своєю племінницею.

Ювіляру подякували за проявлену мужність і героїзм у роки війни, за невтомну працю. В знак пошани йому вручили грамоту районної державної адміністрації, районної ради і районної організації ветеранів та грошову винагороду. Також подарували квіти та пам’ятні подарунки, побажали міцного здоров’я, бадьорості та злагоди в оселі.

Життєвий шлях ветерана Другої світової війни Івана Костянтиновича Нікітюка був нелегким та тернистим. Народився 29 серпня 1927 року. Пережив повоєнні роки, голодомор, революції,  але йому усе вдалось пережити і дожити до 90-річчя. Працював в дорожній службі та пожежній частині.

Іван Костянтинович разом із дружиною народили та  виростили 2 дітей, прожили разом більше 50-ти років, відсвяткували золоте весілля, але, на жаль,  жінка 7 років назад померла. Ювіляр має 4 онуків, 8 правнуків, 8 праправнуків, 2 прапраправнуків та 1 прапрапраправнука.

На адресу ювіляра прозвучало ще багато теплих і зворушливих слів. За великим столом зібралась велика родина, друзі, сусіди, і це є найбільшою радістю для Івана Костянтиновича.

Ветеран подякував за вітання гостям та поділився спогадами про воєнні роки. Він охоче розповідав про свій життєвий шлях, про те, як воював під час Другої Світової війни, поділився спогадами про свої щедро насичені подіями роки, побажав кожному з присутніх усіляких гараздів, довголіття при доброму здоров’ї та настрої.