Головним поштовхом до цього стала необхідність збереження від модернізаційних віянь сучасної цивілізації видатних архітектурних, фортифікаційних, садово-паркових надбань світової культури. У 1999 році за підтримки вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам'яток історії і культури було ухвалено встановити в Україні День пам'яток історії і культури і відзначати його щорічно 18 квітня.
На території Вінницької області зосереджені усі види та категорії пам’яток, які є об’єктами національної та регіональної політики. На початок 2017 року на державному обліку перебувало 4296 пам’яток: 1739 – археології, 1885 – історії, 526 – містобудування та архітектури, 48 садово-паркового та ландшафтного мистецтва, 98 – монументального мистецтва. За цими показниками Вінниччина займає одне із провідних місць в державі.
До Державного реєстру об’єктів культурної спадщини національного значення відносяться такі відомі пам’ятки як Немирівське скіфське городище, Палац Потоцьких у місті Тульчині, склеп-усипальниця М.І. Пирогова в м.Вінниці та інші. З 2000 року працює Державний історико-культурний заповідник «Буша», до складу якого увійшли пам’ятки археології, скельний храм, залишки фортеці і підземних ходів XVI ст. – дві останні мають статус національних.
Археологічні об’єкти є важливою часткою культурної спадщини. Найбільш поширеними пам’ятками археології в нашому краї є кургани, поселення черняхівської, трипільської культур та інше. Серед пам’яток археології 389 входить до складу комплексів, тобто таких пам’яток, що складаються з двох та більше одиниць (наприклад, це група курганів різних часів), 1348 розташовані окремо.
Серед пам’яток історії 451 входить до складу комплексів, це в основному пам’ятники воїнам-землякам та братські могили, 1434 розташовані окремо. До пам’яток історії національного значення належить Музей-садиба М. Коцюбинського і М. Пирогова, могили видатних композиторів М. Леонтовича, П. Ніщинського та могила соратника Б. Хмельницького Данила Нечая.
Щорічно на теренах області відбувається ряд археологічних експедицій, приділяється увага увіковічненню пам’яті діячам науки, культури, мистецтва тощо.
Охорона культурної спадщини, збереження її для наступних поколінь – одна з важливих функцій держави, спрямована на патріотичне та естетичне виховання людини. У 2016р. об’єм фінансування ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах охорони культурної спадщини за рахунок усіх джерел фінансування становив 23,3 млн.грн., що у 1,4 раза більше, ніж у 2015р. Наразі, дуже актуальним залишається припинення розорювання та руйнування курганних насипів, поселень, паспортизація, облік пам’яток археології, встановлення інформаційних табличок, тощо.