Море. Пляж. Засмага. Безперечно. Саме цей синонімічний ряд переважна більшість наших співвітчизників асоціює з літом. Та проблема лиш у тім, що завершити його можна діагнозом: Опік. Фотодерматоз. Меланома. Рак шкіри. Дика картина. Чи не так? Звісно, два останні наслідки „вдалого” відпочинку стосуються не всіх, а багато хто про „набуте” просто не здогадується.

Та   правило   одне: коли маєш справу з прийняттям сонячних ванн, потрібна елементарна обізнаність щодо впливу ультрафіолетового опромінення на шкіру…

Допоможе  власна  тінь

Головним фактором природного фотозахисту людини є меланін. Його кількісний вміст в організмі визначають колір волосся та очей, а якість майбутньої засмаги — спадкові чинники шкіри. Чим вона світліша, тим менш стійка до ультрафіолетової дії. Крім цього, українці належать до європеоїдного фототипу. А це значить, що вони можуть із легкістю «згоріти». Тож піддавати свою шкіру сонячному промінню абсолютно не варто блондинам. До речі, брюнетам також не слід на свій страх та ризик засмагати під прямими променями.

Лікарі   рекомендують   будь-кому,   незалежно   від   місця   відпочинку, обов’язково  дотримуватися  правил,  які  складалися  століттями  від початку  існування  наукової  дерматології.

Найголовніше з них — засмагати до 10 ранку та після 17 вечора,

бо вдень прямі сонячні промені палять шкіру, послаблюючи людський імунітет та знижуючи природні захисні процеси в організмі.

Тож не дивуйтеся, коли після загоряння (у період, коли сонце в зеніті) відчуватимете жар, а увечері не звинувачуйте нікого крім себе за нестерпний біль та відразливі пухирі на тілі.

Деякі відпочивальники тішать себе ілюзіями, що буцімто ці небезпечні сім годин краще пересидіти у воді. Натомість лікарі кажуть категоричне «ні» — вода практично не затримує опромінення.

Врятуватися  від  впливу  ультрафіолету  допоможе  тільки:

одяг з натуральних тканин,

панама, окуляри,

рясне змащування фотозахисними

кремами кожні дві години;

обов’язкове перебування під тентом.

Оминути  вплив  сонячної  активності  допоможе  й  власна  тінь —

головне уважно придивитись: якщо вона менша за зріст людини, то є шанс отримати сильний опік, і навпаки — якщо довша, то гайда смаглявіти без вагань.

Стрес для організму

Ультрафіолет, як і будь-яке інше явище, має два боки медалі.

Таке опромінення може пригнічувати реакції імунної системи, тим самим активувати вірус герпесу, навіть спровокувати виникнення раку шкіри. Та ж меланома розвивається на відкритих ділянках тіла, що підпали під надлишковий вплив сонячного світла (в Україні, за статистичними даними, кожної осені у 5 тисяч засмаглих встановлюють такий діагноз). Тож у групі ризику саме ті, хто має світлу шкіру, яка майже не виробляє меланіну — не засмагає, а червоніє. Серед таких людей найбільша й кількість хворих на рак шкіри.

З іншого боку, для людей із шкірними захворюваннями на кшталт псоріазу, екземи та різних проявів дерматиту сонячні та морські ванни — ідеальний засіб посилення імунітету.

Існує навіть відповідна наука — геліотерапія.

Згідно  з  нею,  перед  виходом  на  сонце:

слід пройти період адаптації, бо зміна клімату, режиму дня та харчування, безумовно, є стресом для організму;

не можна також засмагати на повний шлунок чи натщесерце — наші ж співвітчизники після вдалого обіду полюбляють поспати під сонцем. А перед цим, як правило посьорбати холодного пива та смачно закурити цигарку… Дерматологи жахаються! Такі клієнти першими потрапляють до лікарень із перегрівами, сонячними ударами та інсультами;

що стосується дітей, то до 1,5 року малюків не можна

взагалі вивозити на курорт -

тільки після трьох років засмага вважається нормою для дитини.

Наступити на ті самі граблі

Треба зрозуміти одне: якщо ще 20 років тому сонце було корисним, а побронзовілий колір тіла вважався запорукою міцного здоров’я, свідчив про посилення імунітету на цілий рік, то нині воно жорстоке і нещадне. Одне слово, для шкіри дозоване сонячне опромінення — друг і цілитель, удень  — ворог та винищувач. Однак щороку українці незалежно від віку, соціального статусу, професії, рівня освіти наступають на ті самі граблі. Вони абсолютно не реагують на застереження лікарів і зовсім не зважають на сумні факти щодо зростання показників захворювання на шкірні хвороби. Отримуючи опіки у перший день, не змащують себе захисними засобами, а готуються до наступних сонячних ванн. Представниці ж прекрасної статі втрачають глузд від уявної моди на бронзову смагу і перед майбутнім курортом відвідують солярій. До речі, у Австрії минулого року вже заборонили їх використання. У нас це має попит нині і використовується безконтрольно.

Для розширення своїх знань непогано поглянути й на карту світу: африканці віддають перевагу світлим тонам, індуси не знімають з голови чалми та носять білий одяг. Таке вбрання постійно на в’єтнамцях, жителях Бірми, Малайзії тощо. Ці народи розуміють — темний колір «притягає» сонце й сильніше нагрівається, коли світлий створює уявну тінь. А погоничі верблюдів у пустелі Калахара свідомо п’ють чай каркаде — пелюстки суданської рози, який гарно втамовує спрагу.