Віддаючи не лише свої серця, усиновлювачі змінюють і долі дітей, передаючи своє прізвище, свої сімейні традиції і цінності. Сьогодні у регіоні на обліку кандидатів в усиновлювачі перебуває 88 осіб, які очікують на народження серцем своєї дитини. Протягом року усиновлено 12 дітей – сиріт, позбавлених батьківського піклування, ощаслививши 8 подружніх пар та жінку. Ще відносно 7 дітей справи розглядаються у судах і ми надіємось діти знайдуть своїх батьків.
Завжди радіємо, коли дитина знаходить домашній затишок і любов. Проте до цього свята мають відношення і інші категорії громадян – це опікуни/піклувальники - бабусі і дідусі, на чию долю випала нелегка місія виховання замість батьків. Близько 75% дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, знаходиться під опікою, піклуванням, виховується в сім’ях родичів, знайомих. Це свято по праву стосується і прийомних батьків, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, які огорнули теплом і дали прихисток близько 600 дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа. Наразі в області функціонує 51 дитячий будинок сімейного типу та 106 прийомних сімей. Серед вихованців прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу достатня кількість уже дорослих дітей, студентів і учнів вищих технічних училищ, яким уже виповнилось 18 років, однак вони залишились членами сімей.
Стратегія забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні, прийнята Кабінетом Міністрів України, дитиноцентричність діяльності Фундації Першої леді України Олени Зеленської ще раз підкреслюють – дитина має виховуватись в сім’ї, це її природне середовище.
Ще з часів давньоруських милосердя, доброта та благодійність були в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного і скривдженого. А те, що стосувалося допомоги дітям було найважливішим. В непрості часи живе наша країна, але серця людей залишились наповненими добротою і співчуттям. Ненависть лише до нашого ворога, для якого милосердя пустий звук. Але ж добро завжди перемагало зло, переможе воно і рашиське зло. Ми точно це знаємо.
«Не втомлюйся творити добро. Всяка справа може втомити. Після всякої праці, яка втомлює, хочеться відпочити. Та в головному не може бути втоми – не можна втомлюватись творити добро», - ці слова апостола Павла актуальні і донині.
Тож зі святом всіх, хто дає віру, надію, любов і тепло нашим дітям, всіх, хто пам’ятає – чужих дітей не буває.
drive.google.com/drive/u/2/folders/1Pa3AvDvMOFOpKvNnO3pHWffr_AQRF-F_
drive.google.com/drive/folders/1Pm13HyJXDZlAK4yJwk-OeueWlSU_qiO7