74 років тому відбувсяодин з найбільших злочинів радянського режиму - депортація кримських татар з історичної батьківщини.  Упродовж 18-21 травня1944 року радянським тоталітарним режимом було депортовано 191 044 кримських татар у віддалені регіони Радянського Союзу — від північного Приуралля до республік Середньої Азії.

Кримські татари стали одним із десяти етносів СРСР, яких не оминула сталінська політика депортації народів. Під час депортації загинуло близько 8000 кримських татар, ще десятки тисяч померли внаслідок суворих умов вигнання упродовж наступних років. Хоча ще в 1967 року уряд Радянського Союзу визнав необґрунтованими звинувачення всіх кримських татар у співпраці з німцями, вони до самого краху імперії так і не отримали права повернутися на історичну батьківщину.

Право на повернення до історичної батьківщини кримські татари отримали лише у 1989 році, коли Верховна Рада СРСР офіційно засудила депортацію і визнала її незаконною та злочинною, 14 листопада того ж року регіональний парламент Криму прийняв аналогічне рішення. Волелюбний народ нарешті розпочав повернення до історичної батьківщини

 Депортація кримських татар стала символом страждань і гноблення малих народів Радянського Союзу, у результаті якої кримці на 45 років позбавились етносоціального та етнокультурного середовища проживання, яке створювалося віками.

12 листопада 2015 Верховна Рада України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Щорічно в цей день в містах України проводять заходи по вшануванню  пам'ять цих трагічних подій в історії кримських татар. До цього дня  у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К. Тімірязєва розгорнуто книжкову виставку, присвячену 74 річниці депортації кримських татар.