Сьогодні, 27 січня, у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року.
Голокост – одна із найстрашніших та найжорстокіших сторінок історії людства ХХ сторіччя. Це цілеспрямоване масове винищення нацистами у 1933-1945 роках єврейського народу, словʼян, ромів, фізично і розумово неповноцінних людей.
Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій говориться, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Саме цей документ оголосив Днем пам’яті жертв Голокосту 27 січня.
Голокост євреїв на окупованій нацистами території СРСР відрізнявся від подібних заходів у Європі. Там євреїв заганяли в гетто, з часом могли відправити до місць масових знищень у газових камерах. На українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах. Їх викопали ще за радянської влади військовополонені, місцеве населення чи самі жертви.
За цей період націонал-соціалістами було винищено близько шести мільйонів євреїв, більша частина з яких загинула під час Другої Світової війни у Німеччині та на захоплених територіях інших країн Європи від тортур у гетто та концтаборах. Тільки через табір смерті в Аушвіц-Біркенау у польському місті Освенцим, як свідчать документи Нюрнберзького трибуналу, пройшло 2,5 мільйони людей, переважна більшість яких загинула мученицькою смертю.
Для українців жахливим символом Голокосту став Бабин Яр — місце розстрілу понад 150 тисяч євреїв та представників різних національностей. На превеликий жаль, Голокост не обійшов стороною Вінниччину. Під час німецько-румунської окупації на території області було створено близько 150 гетто та трудових таборів. Всього за роки окупації в області загинуло близько 200 тисяч євреїв.
Пам’ять про невинно убієнних за ознаками етнічної, расової, релігійної приналежності демонструє рішучість міжнародної спільноти ніколи більше не допустити повторення страшних злочинів, спричинених ксенофобією, расизмом, тоталітарними ідеологіями.