24 жовтня 2019 року свій славний 95-річний ювілей відзначила поважна, відповідальна, знана людина в селі Оленівка  – Єфременюк Парасковія Михайлівна.

Привітати іменинницю завітали голова районної державної адміністрації Михайло Демченко, голова районної ради Сергій Сітарський, голова районної ветеранської організації Петро Василинич, очільник Оленівської громади Микола Штурма, працівники сільської ради Наталія Котуз та Людмила Сорока, голова Оленівської первинної організації ветеранів Федір Присяжнюк.

Весела та життєрадісна з хорошим почуттям гумору Парасковія Михайлівна зустрічала поважних гостей на подвір’ї.

Гості щиро вітали іменинницю з ювілеєм, побажали їй міцного здоров’я, сімейного затишку, Божого благословення, життєвого оптимізму, бадьорості духу, любові та підтримки від чималої родини, мирного неба над головою та ще довгих років життя. Ювілярці вручили грамоту районної державної адміністрації, районної ради і районної організації ветеранів та грошову винагороду.

Життєвий шлях Парасковії Михайлівни був нелегкий та тернистий.  Закінчивши на відмінно сім класів, проста сільська дівчина, поїхала навчатись до столиці. 5 серпня 1939 року ювілярку було зараховано до Київського фінансово-економічного технікуму. «Навчалася відмінно та отримувала підвищену стипендію. В групі було 34 учня, і  я  ще пам’ятаю їх прізвища і з яких вони областей. Згадую, як в студентські роки кружляли у вальсі, ходили до театру. Найбільше щастя - бути студентом», - згадує іменинниця.

По завершенню технікуму, із сумлінної студентки вона стала гарним бухгалтером, і цій професії присвятила все своє життя. Ювілярка пропрацювала 42 роки головним бухгалтером в колгоспі. Досі множить тризначні цифри без калькулятора, і посміхаючись каже, що це вже давно пораховано. У післявоєнні роки очолювала Жіночу раду, яка допомагала сім’ям , які опинилися у важких життєвих обставинах.

Разом з чоловіком Василем Єфременюком виховали трьох синів та доньку. З гордістю Парасковія Михайлівна розповідала про важке життя її чоловіка. Під час війни за короткий термін з 1944 по 1945 роки , майже пішки, пройшов шлях з Вінниці до Берліна. Після війни Василь Єфременюк пропрацював все життя водієм. Вже 29 років Парасковія Михайлівна живе без чоловіка.   

І сьогодні, вона пишається своєю великою та дружньою родиною. Тішиться 6-ма онуками, 13-ма правнуками та 1-им праправнуком. 

Сама ж іменинниця раділа гостям і дякувала за увагу до неї та теплі слова привітань. Вона із задоволенням розповідала про своє життя. Показала свої та чоловіка нагороди, грамоти та подяки. Але найбільше, що береже - це паспорт, який отримала ще в далекому 1941 році.

Про життя ювілярки та її родину можна ще багато розказати, але, напевно, найбільше всіх гостей вразило те, що в свої 95 Парасковія Михайлівна ще справно зіграла на балалайці, підспівуючи пісню, а потім декламувала вірші Тараса Шевченка, уривок з поеми «Катерина» та Івана Франка.

Михайло Демченко запросив Парасковію Михайлівну на найближчий  районний захід, щоб вона мала змогу зіграти на балалайці, заспівати та розповісти вірша. «Ми повинні показувати приклад підростаючому поколінню, щоб вони знали в обличчя людей, які усе життя важко працювали і дожили до такого поважного віку. Саме з них потрібно черпати знання, досвід та мудрість», - наголосив керівник району.

Життя — це справді найвища цінність, найкращий подарунок долі. Саме тому ми маємо цінувати кожну секунду, завжди вірити в краще та, найголовніше, поважати і не забувати людей, які прожили такий поважний вік.