Булінг (цькування) – це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Булінг характеризують чотири головні компоненти:

1) агресивна й негативна поведінка;

2) булінг здійснюється систематично;

3)булінг відбувається у взаємовідносинах, учасники яких мають неоднакову владу та фізичні можливості;

4) булінгова поведінка є навмисною.

Мотивацією до булінгу стають заздрість, помста, відчуття неприязні до жертви, прагнення підкорювати собі, боротьба за лідерство, потреба в підпорядкуванні лідерові або нейтралізації суперника; зіткнення різних субкультур, цінностей, поглядів і невміння толерантно ставитися до них; агресивність; наявність у жертви психічних і фізичних порушень; відсутність предметного дозвілля; бажання принизити заради задоволення, розваги чи самоствердження; потреба в самоствердженні та навіть у задоволенні садистських потреб окремих осіб.

Булінг у середовищі учнів (студентів) може виникати й тоді, коли відбувається боротьба між слухачами за вищий статус у груповій ієрархії, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання та контролю учнем (студентом) свого мікросоціуму.

 

Учасники булінгу

1) жертва булінгу;

2) учасники, які здійснюють насилля, ініціюють та відіграють лідерські ролі у процесі буллінгу – «буллери» або переслідувачі, агресори;

3) наслідувачі – учасники, які позитивно ставляться до знущань над іншими і приймають активну участь у цьому, але зазвичай не є ініціаторами та не відіграють головної ролі;

4) пасивні «буллери» – учасники, які відкрито підтримують буллінг, наприклад шляхом сміху чи привертання уваги до ситуації, проте не втручаються в неї;

5) потенційні «буллери» – учасники, яким подобаються знущання, але вони не виявляють цього ззовні;

6) «спостерігачі» – учасники, які відкрито не беруть участі у буллінгу, і можуть вважати, що це не їхня справа, тобто виявляють байдуже ставлення до ситуації;

7) «потенційні захисники» – ці учасники негативно ставляться до насилля і вважають, що повинні допомогти жертві, проте нічого не роблять;

8) «захисники» – учасники, які виявляють негативне ставлення до явища, вони захищають жертву або намагаються їй допомогти.

Типовою жертвою переслідування найчастіше стає високотривожна, невпевнена у собі людина, схильна до депресивних переживань. Така людина має проблеми у спілкуванні з однолітками (не має друзів або має менше, ніж інші), тому її соціальний статус у колективі часто низький. У фізичному плані такі люди іноді слабші за однолітків (однак це стосується переважно жертв-хлопців). У багатьох випадках жертви тримають свої проблеми «в собі». Мотивами можуть бути побоювання помсти з боку агресорів, недовіра до власних родичів та друзів.

Особистісний портрет «агресора». Переслідувачем у більшості випадків є фізично розвинуті особи, які виховувались у сім’ях з негативним соціально-психологічним кліматом – недбайливим або ворожим ставленням з боку батьків, використанням покарань. Часто саме в сім’ї (відносини з батьками та сіблінгами) вони отримали перший досвід насильства і згодом почали переносити його на однолітків та колег. Щодо притаманних їм особистісних рис, то дослідники називають домінантність, агресивність, низький рівень емпатії, гіперактивність та імпульсивність. Завдяки поєднанню таких рис вони іноді стають лідерами агресивних угруповань, мають високий соціальний статус. Вони схильні проявляти агресію не лише до обраних у колективі жертв, а й у ситуації спілкування з іншими людьми.

Жертвою цькування може стати абсолютно будь-яка дитина, не дивлячись на те, якою б сильною або здібною вона не була б. Однак найчастіше жертвами стають ті, хто найбільше виділяється (дивно одягнений, дивно поводиться, неохайний). Також потенційними жертвами можуть стати ті, хто швидко втрачає самоконтроль, легко піддається емоціям.

Булерами ж найчастіше стають ті, хто ростуть без заборон та авторитету батьків, але в той же час їм не вистачає уваги і поваги дорослих. У більшості таких дітей – яскраво виражені нарцисові риси характеру. Їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших людей, доводити власну перевагу.

 

Яким буває булінг?

Булінг буває наступним:

• – фізичний: штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, нанесення тілесних ушкоджень
• психологічний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж;
• економічний: крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей;
• – сексуальний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти
• – кібербулінг: приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв.

 

Відповідальність за вчинення булінгу

Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого  тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти (850 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Вищезазначене діяння, яке вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу від ста (1700 грн) до двохсот (3400 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Вищезазначене діяння, яке вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти (850 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

Булінг, який вчинений повторно малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Також законодавчими новаціями передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від (850 грн.) до ста (1700 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Додатково повідомляємо, що діє національна гаряча лінія із попередження домашнього насильства, торгівлі  людьми та гендерної дискримінації – 116 123.

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером «гарячої лінії» системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів). За згаданою «гарячою лінією» можна отримати консультацію з правових питань, дізнатися інформацію щодо актуальних адрес центрів та з’ясувати інші питання функціонування системи надання безоплатної правової допомоги.

Вінницький місцевий центр з надання безоплатної 
 вторинної правової допомоги
 21021, Україна, м. Вінниця, вул. Порика, 29
 Телефон / факс: (0432) 56-01-80; 38 (098) 00 26 774, 38 (098) 67 87 593;

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 
 Барське бюро правової допомоги 
 м. Бар
 вул. Героїв Майдану, 6
 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 Тел.: (04341) 2-15-55
 

Вінницьке бюро правової допомоги
 м. Вінниця
 вул. Хмельницьке шосе, 17
 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 Тел.: (0432) 66-14-72
 

Жмеринське бюро правової допомоги
 м. Жмеринка
 вул. Валерія Брезденюка, 19
 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 Тел.: (04332) 5-23-78
 
 Тиврівське бюро правової допомоги
 смт Тиврів
 вул. Шевченка, 5
 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 Тел.: (04355) 2-15-77