Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Форми домашнього насильства:

1) економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

2) психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

3) сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

4) фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Домашнє насильство має різні форми та прояви. Менш чи більш видимі, вони всеодно шкодять людині та порушують її права.

Постраждалі і кривдники найчастіше називають такі причини домашнього насильства у своїх сім'ях:

• стрес на роботі;
• пияцтво;
• вживання наркотиків;
• запальний характер ;
• виховна мета;
• образа.

Проте реальні причини насильства зазвичай приховані. Ними можуть бути:

• патологічні ревнощі;
• модель поведінки, засвоєна у батьківській сім'ї;
• занижена або завищена самооцінка;
• нереалізовані мрії та бажання з дитинства;
• власне самоствердження через інших людей;
• потреба у визнанні;
• психічні відхилення та захворювання;
• різні релігійні та політичні погляди;
• хронічний алкоголізм, наркоманія.

Алкоголь, стрес, дратівливість до близької людини - зазвичай лише поверхові, а не справжні причини жорстокості. Проте саме вони можуть стати індикаторами, які сигналізують про небезпеку.

Насильство має наслідки не лише для жертви, але й для кривдника та суспільства загалом.

Наслідки для жертви

• Психологічні наслідки:
• почуття провини;
• почуття сорому;
• замкненість;
• страх спілкування;
• низька самооцінка;
• зневіра у собі;
• депресія;
• відчай;
• небажання жити.
• Фізичні наслідки:
• ушкодження частин тіла та внутрішніх органів різного ступеня тяжкості;
• переломи кісток, каліцтва і смерть;
• інфекційні хвороби, хвороби, які передаються статевим шляхом, та/або травми геніталій у випадках сексуального насильства.

Діти-жертви фізичного насильства схильні у дорослому віці також ставати кривдниками.

Наслідки для суспільства

• Економічні наслідки:
• фінансові втрати роботодавців через непрацездатність жертв;
• додаткові витрати роботодавців на наслідки насильства;
• економічні втрати самих постраждалих.
• Соціальні наслідки:
• феномен соціальної естафети (полягає у тому, що діти-жертви насильства більш схильні відтворювати таку модель поведінки у власних сім'ях)

Яка відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства?

Відповідно до Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі», який набув чинності 1 серпня 2021року, за вчинення домашнього насильства до кривдника можуть бути застосовані такі санкції:

- накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 30 до 40 годин, або адміністративний арешт на строк до 10 діб;

- відповідно до ст.126 ККУ домашнє насильство карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 5 років, або позбавленням волі на строк до 2 років.

Відповідно до Закону військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, а також особи начальницького складу НАБУ, рядового й начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, ДБР та поліцейські несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах за вчинення насильства, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення поліції про місце свого перебування у разі винесення такого припису.

Серед ключових проблем, з якими зустрічаються постраждалі від домашнього насильства – отримання термінового заборонного припису і обмежувального припису, розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів та поділу майна. В арсеналі позитивних практик працівників Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги є успішна практика Орищука Сергія, начальника відділу "Барське бюро правової допомоги", щодо застосування обмежувального припису за вчинення домашнього насильства в сім’ї, з якою ви можете ознайомитися за посиланням: https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/pro-zastosuvannya-obmezhuvalnogo-prypysu-za-vchynennya-domashnogo-nasylstva-v-sim-yi/

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером «гарячої лінії» системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів). За згаданою «гарячою лінією» можна отримати консультацію з правових питань, дізнатися інформацію щодо актуальних адрес центрів та з’ясувати інші питання функціонування системи надання безоплатної правової допомоги.

 

Вінницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги
 21021, Україна, м. Вінниця, вул. Порика, 29
 Телефон / факс: (0432) 56-01-80; 38 (098) 00 26 774, 38 (098) 67 87 593;

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Барське бюро правової допомоги 
 м. Бар, вул. Героїв Майдану, 6
 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 Тел.: (04341) 2-15-55

Вінницьке бюро правової допомоги
 м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 17
 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 Тел.: (0432) 66-14-72

Жмеринське бюро правової допомоги
 м. Жмеринка, вул. Валерія Брезденюка, 19
 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 Тел.: (04332) 5-23-78

Тиврівське бюро правової допомоги
 смт Тиврів, вул. Шевченка, 5
 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
 Тел.: (04355) 2-15-77