Шановні земляки! Пам’ятаймо болючу українську історичну правду. Ту правду, що пролягла чорною трагічною стрічкою через долю українського народу, який боровся за справедливість та волю в нерівних умовах з радянською владою. Відповідною постановою Верховної Ради Голодомор українського народу визнано геноцидом. За масштабом, жорстокістю, цинізмом та організованістю з боку тодішньої влади і наслідками для майбутніх поколінь, він не має аналогів в історії людства.
Голодомор – не історична минувшина, це глибока демографічна і духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам'ять очевидців. Це був розбій, свідомо спрямований на винищення українців. Найжахливіше у трагедії голоду те, що для нього не було об’єктивних причин. Сам Сталін заявляв, що загальний урожай зерна в 1932році перевищував урожай 1931року. Його забрали весь, забрали навіть посівний матеріал, залишивши селянам голодну смерть.
Сталінський режим мріяв зломити опір українського села, провівши колективізацію. 7 серпня 1932 року було прийнято закон, який в народі назвали «Закон про п’ять колосків». За крадіжку зерна передбачався розстріл із конфіскацією майна.
В той час як від голоду вмирали мільйони українців, тодішня влада продовжувала вивозити зерно за кордон.
Не зважаючи на те, що радянське керівництво категорично заперечувало факт Голодомору, закордонна преса вже у 1933 році опублікувала правдиву інформацію про цю трагедію. Цивілізований світ намагався надати допомогу Україні. Але Москва категорично відмовлялася від цієї підтримки. Не зважаючи на страхітливий масштаб Голодомору, Сталін не досяг успіху. Голодомор 1932-33 років і нинішня агресія Російської Федерації в Україні мають ті самі причини. Це бажання російської імперії упокорити український народ, вбити його національний дух.
Сьогодні ми маємо для себе чітко зрозуміти – головною цінністю для нас є власна держава.
На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору у суботу з 16-ї години приєднуйтесь до всеукраїнської акції «Засвіти свічку »…
Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників, які на собі перенесли цей жахливий біль тіла і душі, біль наруги і тортур, поневіряння, виселення і заслання на чужину – за свою любов до України, за її волю і за те, що вони були українцями. Пам’ятаймо свою історію, творімо могутню власну державу із високим рівнем добробуту. Щоб на столі українців завжди був хліб і до хліба. Щоб ніколи у наших дітей не було голодних очей, щоб дитинство їх світилося щастям. Щоб наші люди завжди мали достаток. І хай оберігає нас Господь від будь-якого лиха.
Любіть Україну! Слава Україні! Героям слава!
З повагою
Голова районної державної
адміністрації Михайло ДЕМЧЕНКО