Слава Україні!

 

Наші люди в Україні, у світі не втомлюються говорити: «Слава Україні!»

Україна не втомлюється відповідати: «Героям слава!»

Але на нашій землі стали рідше звучати слова «Україна має перемогти».

Перемога для декого стала незручним словом. На жаль. І в реальності – ми розуміємо – перемоги непросто досягти.

Хоча тільки перемоги народжують для країни славу. І дають змогу берегти реальну пам’ять про героїв – на століття. І дають змогу країні жити. Жити незалежно, жити вільно, суверенно, на своїй землі й за своїм законом.

І самим обирати для себе майбутнє. Майбутнє для України – це, безперечно, бути сильною частиною глобального світу, бути на рівних з усіма країнами-лідерами, бути у Євросоюзі та НАТО – бути там повноправно. Бути там – це справедливо для нас. Слава Україні!

Українці заслуговують на це.

І саме в цьому наша мета – відвоювати для України право на життя. Вибити для України саме справедливість. Завершити цю війну надійним і чесним миром для всіх нас.

Я дякую всім, хто наближає реалізацію цієї нашої мети: кожному воїну, усім громадянам України.

І саме для всіх нас, українців, підготовлений план – План перемоги.

План перемоги України – це план посилення нашої держави, посилення наших позицій. Щоб бути достатньо міцними у завершенні війни. Щоб Україна була з усіма мускулами.

Цей План можливо реалізувати. Це залежить від партнерів. Підкреслюю: від партнерів. Це точно не залежить від Росії.

Кожен у світі бачить, що Росія не шукає чесного миру. Путін збожеволів і хоче, абсолютно хоче тільки війни. Він сам не зміниться. Він надто з минулого. Надто вчорашній. Він глухий до всіх інших.

Але разом – ми, українці, разом із нашими партнерами – ми повинні змінити обставини так, щоб війна закінчилась. Безвідносно до того, чого хоче Путін.

Ми всі повинні змінити обставини так, щоб Росія була примушена до миру.

Спочатку давайте згадаємо, що майже два роки тому на саміті «Групи двадцяти» в Індонезії Україна запропонувала Формулу миру. Це стратегія припинення російської агресії проти України, українців та відновлення справедливості для всього нашого українського народу на основі цілей і принципів Статуту ООН.

За два роки майже сто країн з усіх частин світу підтримали Формулу миру.

Я вдячний кожній такій країні.

Ми провели успішний інавгураційний Саміт миру і ми змогли довести, що цей переговорний формат – він може бути успішним для головного – для завершення війни.

Але Росія поки ухиляється від чесної дипломатії та поміж бомбами кидає ще ультиматуми.

Ми повинні це зупинити.

Жоден російський ультиматум не матиме сенсу для всіх нас, не матиме сенсу для України.

Це гарантують наші воїни, усі наші люди, наша єдність. Єдність України. І єдність наших партнерів. Усе це є основою нашої здатності досягти справедливої мети.

План перемоги – це шлях посилення України. Це саме таке посилення України, яке потрібне, щоб не тільки захистити наші позиції, українські, а й щоб прокласти міст – міст до проведення другого Саміту миру, який поставить справедливу для України крапку у цій війні.

Сьогодні я хочу публічно вперше представити цей План. І звертаюсь до вас – заради єдності та підтримки України.

 

Дорогий український народе!

Пане Голово Верховної Ради України!

Пане Прем’єр-міністре!

Пане генерале, Головнокомандувачу Збройних Сил України!

Панове керівники наших поважних розвідок, Служби безпеки України, шановні урядовці, голови всіх державних інституцій України!

Народні депутати України!

Українські дипломати!

Представники держав – наших партнерів, які сьогодні тут присутні, посли в Україні!

Усі, хто присутній сьогодні в цій залі!

 

Терміновість Плану перемоги – саме зараз. Це пункти, більшість яких розрахована детально в часі.

Якщо почати рухатися з цією ідеєю, із цим конкретним Планом перемоги саме зараз, то може вдатися завершити війну не пізніше ніж наступного року.

Ми всі з вами, хто відчуває біль війни, чуємо, що в таких назвах, як Покровськ, Вовчанськ, Харків, Суми, наш Оріхів, Запоріжжя, Херсон, Донецьк, Луганськ, Крим, звучить не тільки доля України.

Але також доля інших країн – країн Балтії. Фінляндії. Країн – наших сусідів. Балкани, країни Центральної Азії, Грузія, Молдова.

І країн з інших регіонів світу, які далекі від нас із вами в Україні, але дуже близькі до наших партнерів. Це стосується і Лівії, і Сирії, і країн регіону Сахель.

У битвах, у яких зараз б’ються українці саме тут, в Україні, заради своєї незалежності, вирішується, чи порине світ у ще більше воєн.

Росія та її спільники хочуть більше воєн. І це факт.

Вони вчаться. Що більше часу вони матимуть, щоб учитись нести саме руїни й тільки, то більше згодом світ заплатить обов’язково, на жаль, за право на життя, за право на мир.

Зараз для наших партнерів допомогти Україні – це гарантувати, що у світі збережеться порядок, заснований на правилах.

Якщо війна Росії проти України завершиться на Саміті миру та на основі міжнародного права, це переконає інших потенційних агресорів не розв’язувати інші війни.

І якщо ж Путін досягне своїх божевільних цілей – геополітичних, військових, ідеологічних та економічних, то це створить нездоланне враження в інших потенційних агресорів, зокрема в регіоні Затоки, в Індо-Тихоокеанському регіоні та в Африці, що загарбницькі війни можуть бути вигідними і для них також.

Тому доля наступних десятиліть визначається саме діями нашої глобальної коаліції на захист України й міжнародного права.

Для нас абсолютно легітимно звертатися до партнерів по підтримку в цій битві.

Для партнерів – цілком практично допомогти нам не лише вистояти, а й перемогти у війні за наше життя. Цим партнери допоможуть собі не менше.

В коаліції злочинців разом із Путіним станом на зараз уже є Північна Корея – родина Кім, яка тримає в рабстві більш ніж 20-мільйонну частину корейського народу.

Наша розвідка фіксує не лише передачу зброї з Північної Кореї до Росії, а й передачу людей.

Це робітники для російських заводів – замість убитих на війні громадян Росії. І особовий склад для російської армії. І це вже факт.

Фактично це участь уже другої держави у війні проти України на боці Росії.

Кожен бачить допомогу іранського режиму для Путіна. Так само, як і співпрацю Китаю з Росією.

Попри заяви Пекін утримується від справді серйозних, дієвих кроків для того, щоб зупинити Путіна, зупинити агресію та порушення Росією Статуту ООН.

І ми маємо чесно говорити – українці та всі наші партнери: якщо ми не посилимося суттєво зараз, Путін встигне суттєво посилитися в наступному році – посилитись так, щоб назавжди відкинути дипломатію.

Росія повинна програти у війні проти України.

І це не «заморожування».

І це не торгівля територіями чи суверенітетом України.

Ми повинні реалізувати План перемоги, щоб примусити Росію бути на Саміті миру та бути готовою закінчити війну.

Отже, План складається з п’яти пунктів і трьох таємних додатків.

Пункт перший – геополітичний.

Пункти другий і третій – вони військові.

Пункт четвертий – економічний.

Пункт п’ятий Плану перемоги – безпековий.

Пункти розраховані в часі. Дуже конкретно. Перші чотири – це час війни, щоб її завершити. П’ятий пункт – на час після війни, щоб гарантувати безпеку.

 

Перший пункт – це запрошення в НАТО. Зараз.

 

Ми – демократична нація, яка довела, що може захищати Євроатлантику і наш спільний спосіб життя – інших демократичних націй.

Протягом десятиліть Росія використовувала геополітичну невизначеність у Європі, а саме – факт, що Україна не є членом НАТО. І саме це спокушало Росію посягати на нашу безпеку. І тепер факт запрошення для України в НАТО може стати справді фундаментальним для миру.

Ми розуміємо, що членство в НАТО – це питання подальшого, а не теперішнього.

Але Путін має побачити, що його геополітичні розрахунки програшні.

Росіяни повинні це відчувати – що їхній цар програв геополітично світу.

І я хочу подякувати всім нашим партнерам, хто підтримує, що запрошення для України в НАТО зараз із членством пізніше посилює не нас – посилює всіх нас.

Invitation – запрошення – це сильне рішення, яке не потребує нічого, окрім рішучості.

І сьогодні запрошення символізує значно більше, ніж тільки НАТО.

Для нас рішучість у питанні НАТО для України означає також неминучість євроінтеграції для України та безальтернативність демократії в Україні.

І саме тому це початковий пункт Плану перемоги. Перший і дуже важливий. Свідчення рішучості. Ось що таке запрошення. Безумовне запрошення зараз.

Це визначеність, як партнери бачать насправді місце всіх нас, місце України в архітектурі безпеки.

Я прошу всіх вас працювати заради рішучості партнерів визнати Україну рівною іншим у європейській архітектурі безпеки.

 

Другий пункт – оборона.

 

Це незворотне зміцнення української оборони проти агресора.

Це реалістично – захищати наші позиції на полі бою в Україні й водночас обов’язково повертати війну на територію Росії, щоб росіяни відчували, що таке війна, і попри російську пропаганду починали розвертати ненависть у бік Кремля.

Ми не наївні. Україна не вірить і не повірить, що більшість росіян усвідомить справді глибину морального падіння їхньої держави.

Але вони мають відчути падіння російської армії.

І це буде програшем їхньої ідеології війни.

Є чіткий перелік зброї, яка здатна підтримувати таку силу наших воїнів. А завдяки Курській операції ми побачили, що Путін не має достатньо сили, щоб триматись, коли ми тиснемо, справді тиснемо міцно.

Тому ключем до реалізації цього другого пункту Плану перемоги є:

• успішне продовження операцій Сил оборони та безпеки України у визначених районах ворожої території, щоб не допустити буферних зон на нашій землі;
• незворотне посилення позицій Сил оборони та безпеки України та знищення наступального потенціалу Російської Федерації на окупованій території України;
• далі – допомога партнерів у комплектуванні наших бригад резерву для Збройних Сил України;
• виведення ППО України на такий рівень, який є достатнім, реально достатнім для захисту наших міст і сіл від російських ракет і ворожих дронів, та спільні захисні операції з нашими сусідами у Європі для збиття російських ракет і дронів у межах доступу повітряного щита партнерів;
• а також розширення операцій із застосуванням наших українських ракет і дронів, а також інвестиції у розширення їх виробництва в Україні;
• зняття партнерами обмежень на застосування далекобійної зброї на всій окупованій Росією території України й на території Росії – по обʼєктах воєнної інфраструктури – і надання Україні відповідних далекобійних можливостей – ракет, дронів та інших засобів ураження;
• надання Україні в реальному часі супутникових даних і даних, що отримуються іншими засобами розвідок.

Для кожного з підпунктів оборонного пункту нашого Плану перемоги Україна надає партнерам чітке обґрунтування, всі деталі, що саме є нашими цілями, як ми їх досягаємо і наскільки це зменшить російську здатність продовжувати цю війну.

Оборонний пункт Плану має таємний додаток, і до нього мають доступ саме ті партнери, які мають відповідний військовий потенціал допомоги.

 

Третій пункт Плану перемоги – це пункт під назвою стримування.

 

Під нього теж є відповідний таємний додаток. Його вже отримали Сполучені Штати Америки, лідери Великої Британії, Франції, Італії та Німеччини.

Отримають і ще деякі держави, які можуть наповнити змістом для України цю дуже добре відому світові концепцію стримування.

Російське керівництво агресивно діє лише тоді, коли переконане, що не отримає адекватної руйнівної відповіді.

Коли Росія знає, що відповідь буде, і розуміє, яка це буде відповідь, вони обирають переговори та стабільне співіснування навіть зі стратегічними противниками. І ми знаємо ці приклади.

Завдяки цьому стримування Росії від агресії можливе і щодо України та всієї Європи.

Україна пропонує розмістити на своїй землі комплексний неядерний стратегічний пакет стримування, який буде достатнім для захисту України від будь-якої воєнної загрози з боку Росії та який звузить, максимально звузить варіативність дій Росії до таких перспектив: або приєднатись до чесного дипломатичного процесу для справедливого завершення війни, або гарантовано втратити можливість продовжити агресивну війну внаслідок застосування Україною наданого пакету стримування згідно з визначеними військовими цілями Росії.

Тобто пакет стримування – це факт, що Росія або йде в дипломатію, або йде… до втрати її машини війни.

Peace through strength.

По обидва боки Атлантики це працює однаково результативно. І цей пункт можна забезпечити, зокрема, фінансуванням – і ці деталі також передані – фінансуванням у межах уже укладених безпекових угод із партнерами та визначених обсягів фінансової підтримки.

 

Пункт четвертий – стратегічний економічний потенціал.

 

В Україні зосереджені природні ресурси, і зокрема критично важливі метали ціною в трильйони доларів США. Це, зокрема, уран, титан, літій, графіт та інші стратегічні й стратегічно цінні ресурси, які посилять у глобальній конкуренції або Росію та її союзників, або Україну та демократичний світ.

Поклади критичних ресурсів в Україні разом із глобально важливим потенціалом України у виробництві енергії та продовольства є одними з ключових загарбницьких цілей Російської Федерації і цій війні.

І це наша можливість зростання.

Економічного зростання українців, усієї нашої держави. Економічного посилення Євросоюзу заради економічної й багато в чому безпекової автономії Європи. І це можливість Сполучених Штатів та наших партнерів у G7 працювати з Україною – союзницею, яка може забезпечити на інвестицію прибуток.

Економічний пункт нашої стратегії має таємний додаток, який передається лише визначеним партнерам.

Україна пропонує Сполученим Штатам разом із визначеними партнерами, зокрема це Євросоюз, частиною якого Україна – буде, та з іншими партнерами у світі, хто є нашими партнерами, укласти спеціальну угоду щодо спільного захисту наявних в Україні критичних ресурсів, спільного інвестування та використання потім відповідного економічного потенціалу.

Це також мир завдяки силі. Економічній силі.

Це угода, що органічно доповнить та посилить наявну систему економічного тиску на Росію, а саме – усі наявні санкції проти Російської Федерації, обмеження нафтової ціни, обмеження експорту в Росію та інші заходи тиску.

Російські спільники у світі повинні усвідомлювати, знати, бачити, що у цього режиму немає економічного майбутнього.

 

І п’ятий пункт. П’ятий пункт розрахований на післявоєнний час.

 

Після цієї війни Україна матиме один із найбільш досвідчених та великих військових контингентів. І це люди, справжні люди, – наші воїни, які володітимуть реальним досвідом сучасної війни, успішним досвідом застосування західної зброї та різнобічним досвідом взаємодії, безумовно, з нашими партнерами, з військовими НАТО.

Цей український досвід має бути використаний для зміцнення оборони Альянсу та гарантування безпеки у Європі.

Це достойна місія для наших героїв.

Ми передбачаємо у разі згоди партнерів заміщення окремих військових контингентів збройних сил Сполучених Штатів Америки, які дислоковані у Європі, заміщення їх українськими підрозділами. Після війни.

Українці довели, що можуть бути тією силою, яку російське зло не здолає.

І я вдячний кожному партнеру. Уже багато сигналів, які підтримують це, дуже сильно подобається їм ця ідея. Дякую. Усім, із ким ми обговорили цю перспективу на післявоєнний час, – вдячний за повагу до українців і нашої здатності бути нездоланними в Альянсі з партнерами.

 

Дорогий український народе!

Шановні присутні!

 

Партнери України, яким уже був представлений цей наш План, поставилися до нього дуже практично. Уважно. Команди зосереджені зараз на деталях заради дієвої підтримки. Команди почали працювати.

Завтра я представлю План перемоги на засіданні Європейської ради. Публічно. Але для мене було дуже важливо представити це сьогодні вам усім.

Але я хочу бути відвертим із вами щодо того, як сьогодні ситуація супроводжується у певній непублічній, різноформатній комунікації і з Україною також.

Ми чуємо від деяких партнерів таке слово, як «перемовини», і значно рідше звучить слово «справедливість».

Україна – я це підкреслював неодноразово – Україна відкрита до дипломатії, але до чесної, у сильній позиції.

Саме тому в нас є Формула миру. Це гарантія перемовин без примусу України до несправедливості. Українці заслуговують на достойний мир.

План перемоги прокладе шлях до цього. План перемоги – це гарантія, що божевільні в Кремлі втратять можливість продовжувати війну. І тому План перемоги є мостом до реалізації Формули, до реалізації Саміту, шляхом до чесної дипломатії.

Але на цьому шляху Україна має бути сильною. Об’єднаною. Та свідомою – свідомою того, що Росія не може відпустити нас, не може відпустити, але Росія може та повинна Україну втратити.

Росія повинна назавжди втратити контроль над Україною і втратити навіть бажання такого контролю. Всі такі можливості.

І водночас – гарантія спокою для всієї Європи.

І щоб ми досягли цього, я прошу всіх вас працювати, служити Україні, працювати на єдність в Україні та єдність України з партнерами. Переконувати партнерів. Бути тими, хто працює невтомно.

Я дякую кожному й кожній, хто працює саме так заради України. Хто воює заради України.

Я дякую всім, на чиїх плечах стоїть Україна.

Іноді в час війни буває так, що суспільство – є такі історичні приклади – суспільство поляризується. Але саме завдяки повазі одне до одного та вдячності суспільство зберігається. Попри будь-що. Будь-які виклики. Попри поляризацію.

Ми не воюємо одне з одним.

Ми воюємо з Росією. Це наш ворог. Воюємо з ним на полі бою, у міжнародних відносинах, в економіці, в інформаційній сфері, у людських серцях. Вони – ворог. Усередині України ворогів немає.

Ми досягали й досягаємо результатів у битвах завдяки саме нашій єдності.

Тому, будь ласка, не втрачаємо єдності.

Працюємо разом. Заради України.

Заради перемоги України.

Якщо втратимо єдність в Україні – ми точно втратимо єдність у Європі.

Якщо втратимо єдність у Європі – ми точно втратимо підтримку світу. Всі дивляться на нас.

Якщо втратимо підтримку світу – ми програємо в цій війні, як було століття тому.

План перемоги, серед іншого, дає змогу нам усім в Україні об’єднатись іще більше навколо спільної мети.

І саме тому я звертаюся зараз до вас.

Хай наша спільна робота загалом, за Планом перемоги якнайшвидше обернеться миром для України.

Я дякую всім вам, дякую, хто з Україною!

Пишаюсь усіма нашими людьми.

Дуже вірю в Україну.

 

Слава Україні!