У 2023 році в Україні зареєстрували 12 683 випадки захворювання на рак молочної залози, із них 12 582 — у жінок і 101 — у чоловіків. При цьому 3 553 людини померли внаслідок цього захворювання. Такі оперативні дані Національного канцер-реєстру. 

Водночас у більшості випадків рак молочної залози має позитивні прогнози лікування. На ранніх стадіях його виліковність становить 95 %.

Тому держава працює над тим, щоби медична система мала найвищу спроможність виявляти рак якомога раніше й забезпечувати пацієнтів, які стикнулися з цим діагнозом, доступним сучасним лікуванням, реабілітацією, доглядом та паліативною допомогою. Для цього Уряд цьогоріч схвалив Національну стратегію контролю злоякісних новоутворень, яка дозволить комплексно підходити до лікування онкологічних захворювань, уніфікувати підходи та координувати зусилля в боротьбі з ними на всіх рівнях. 

Уже 1 січня 2025 року набуде чинності Порядок проведення скринінгів на три основні онкологічні захворювання, серед яких — і рак молочної залози. Документ регулює питання первинної та вторинної профілактики, а також визначає маршрут пацієнтів на кожному етапі надання медичної допомоги. Триває поступове оновлення протоколів лікування онкозахворювань.

Щоби підвищити якість діагностики та лікування раку, до українських медзакладів закуповується новітнє сучасне обладнання. Торік на замовлення Міністерства охорони здоровʼя вперше було реалізовано централізовану закупівлю 15 лінійних прискорювачів, сім із них вже встановлені. Решта будуть доставлені, щойно лікарні підготують приміщення та завершать навчання фахівців. Лінійні прискорювачі дозволяють лікарям направлено опромінювати тканини пухлин з мінімальним пошкодженням здорових тканин пацієнта. Нещодавно Уряд виділив ще майже 300 мільйонів гривень для додаткової закупівлі лінійних прискорювачів, аби ще більше медзакладів мали змогу забезпечити безоплатне високотехнологічне лікування для пацієнтів із раком. 

Цьогоріч заплановане придбання ще шести лінійних прискорювачів, і постачання ще трьох апаратів від Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Таким чином, очікується, що до кінця року в Україні функціонуватиме 65 лінійних прискорювачів у державних, комунальних і приватних медзакладах. Але метою є наявність в системі близько 100 таких апаратів. Також торік вперше було централізовано закуплено дев’ять апаратів магнітно-резонансної томографії (МРТ) для онкоцентрів. Всього дев’ять апаратів МРТ отримали онкоцентри коштом централізованого постачання. У 2024 році онкоцентри отримають ще шість апаратів комп’ютерної томографії (КТ). За всі роки незалежності до онкоцентрів централізовано не постачалася така кількість обладнання.

До того ж нещодавно ВРУ ратифікувала рамковий договір між Україною та Францією, який передбачає підтримку проєкту з модернізації діагностики та лікування пацієнтів із раком молочної залози — оснащення закладів охорони здоровʼя сучасними мамографами. Сума фінансування проєкту становить понад 11,6 млн євро.

Триває робота над забезпеченням централізованого постачання хімієтерапевтичних ліків, оскільки від того, чи є вони в лікарні, залежить можливість лікування пацієнтів. Щоби процес постачання був рівномірним та передбачуваним, цього року вперше проведені трирічні закупівлі. Це вже дозволило отримати нижчі ціни і має забезпечити краще управління ланцюгами постачання.

Онкологічні захворювання – один із найбільших викликів для системи охорони здоров’я, зокрема через труднощі ранньої діагностики та складне лікування. Проте дуже важливо, щоби кожен з нас слідкував за змінами в організмі й вчасно звертався до лікаря. Така уважність до власного здоров’я часто рятує життя. 

Чи можна запобігти виникненню раку грудей?

І так, і ні. Сучасна медична наука не вигадала надійного способу запобігти раку молочної залози. Проте можна вплинути на деякі з чинників, що підвищують ризик захворювання. Серед них — ті, що пов’язані зі способом життя: вживання алкоголю, надмірна вага та низька фізична активність. Є й ті, на які ми впливати не можемо.

У 2019 році в Україні вперше відбулося загальнонаціональне дослідження STEPS для вивчення поширеності факторів ризику неінфекційних захворювань. Відповідно до його результатів, 44,6 % жінок були активними споживачками алкоголю, понад 60 % мали надлишкову вагу й понад 29 % – ожиріння. 

Водночас вживання алкоголю найчастіше пов’язують із підвищеним ризиком розвитку раку молочної залози. Що більше алкоголю вживає жінка — то вищий ризик захворіти. Найкраще для здоров’я — взагалі відмовитися від вживання алкогольних напоїв. Надмірна вага або ожиріння (особливо після менопаузи) також збільшують ризик розвитку раку молочної залози. Тож важливо підтримувати здорову вагу протягом усього життя — збалансувати споживання їжі та напоїв з фізичною активністю.

Які рекомендації МОЗ щодо періодичності обстеження молочних залоз?

Обстеження грудей можливе завдяки клінічним і технічним засобам діагностики — той, що найбільш підходить вам, обирає лікар. Серед перших — огляд у лікаря і самообстеження, до других належать мамографія, УЗД та МРТ.  Хоча такі обстеження не запобігають раку, вони допомагають виявити рак молочної залози на ранній стадії, коли його легше лікувати. 

• Мамографія — 1 раз на 2 роки після 50 років. 
• Важливо також періодично оглядати груди самостійно. Це дозволяє вчасно виявити зміни їхнього стану й за потреби звернутися до лікаря. Самообстеження грудей слід проводити через кілька днів після закінчення менструації — на 5-7-й день циклу. Після менопаузи — в один і той самий день з регулярним інтервалом.