Пані та панове!

 

Я дякую вам за участь у першому парламентському саміті Кримської платформи!

Дякую нашим хорватським друзям за те, що приймаєте, дякую тобі, Руслане, за потужний старт!

Дякую вам усім за добрі слова про Україну й про український Крим, де ми ще обов’язково зустрінемося – дуже скоро, я в цьому впевнений. На тому саміті Кримської платформи, який означатиме відродження миру на нашому континенті.

Мир – це те, що об’єднало нас. Те, що ми цінуємо. Те, чого ми прагнемо й заради чого співпрацюємо в різних форматах і на різному рівні.

Мир... Те, що ми всі втратили у 2014 році, коли Росія розпочала свою божевільну агресію. Розпочала саме з Криму.

Після більш ніж восьми років путінської війни не залишилось у світі країн, які не відчули б на собі її наслідків. Зачепило всіх – так чи інакше.

Світ підраховує втрати.

До чого призвело російське поневолення Криму, якщо поглянути з нинішнього дня? Це був пролог до повномасштабної війни, яка забирає життя тисяч і тисяч людей.

Це було народження антилюдської системи, яка катує, яка позбавляє свободи й травмує, не розбираючи віку, статі, релігійної чи етнічної приналежності, чоловіків, жінок, дітей. Це був початок найнебезпечнішої хаотизації в міжнародних відносинах за життя кількох поколінь.

Усе це приніс російський прапор у Крим і з окупованого Криму поширює далі у світ.

Світ став значно жорстокішим місцем. Місцем, де Росія легко провокує масштабний голод, бо завдяки своєму злочинному контролю над Кримом знищила свободу мореплавства у Чорному морі й може в будь-який момент заблокувати наш продовольчий експорт – життєво важливий для світового ринку.

Світ став місцем, де Росія легко й безкарно руйнує надії на стабільність, наприклад на Близькому Сході й на півночі Африки, бо тримає Крим як стратегічний воєнний плацдарм для злочинного втручання в ситуацію в цих регіонах.

Світ став місцем, де російський ядерний шантаж – це вже, на жаль, буденність, бо ця держава, щоб зберегти за собою вкрадену територію, погрожує всьому людству катастрофою.

Керівництво Росії дуже старається показати, ніби все це від 2014 року й назавжди.

Але саме для того ми разом, щоб принесені Росією жорстокість і хаотизація були справді тимчасовими. Тимчасовими, як російська окупація Криму.

З нього все почалося. Його повернення означатиме відродження справжнього миру. Бо російський потенціал агресії буде знищений дощенту, коли український прапор буде знову на своєму законному місці – у містах і селах Криму.

Крим має бути звільнений від його використання Росією як плацдарму.

Тоді світ відчує, що втрат більше не буде. А люди відчують, що світ стає безпечнішим.

Два роки тому, заснувавши Кримську платформу, ми передбачали постійне розширення її формату. І я дуже радий бачити, що платформа розвивається саме так.

Спочатку був рівень лідерів держав. Тепер – рівень законодавців і урядовців, громадських діячів та експертів. І цей другий рівень – не менш потужний, ніж початковий. Бо дає змогу залучити демократичну силу наших із вами суспільств, щоб відповісти на кожен із викликів, які вже спровоковані російською окупацією Криму і які ще неминуче виникнуть при його поверненні під законний контроль України.

Сучасні активні покоління поки що не мають досвіду повернення такої особливої території від загарбника її рідній державі. Все ж таки триває дев’ятий рік російського поневолення...

Дев’ятий рік руйнації Росією для окремо взятого Криму всього міжнародного права, усіх нормальних економічних, соціальних та культурних зв’язків. Це те, що є зараз.

Крим відокремлений Росією від самої можливості нормального життя.

На території Криму окупантами не просто скоєні тисячі злочинів... Від 2014 року Крим – це єдина частина Європи, де тривають де-факто чистки – за релігійною та етнічною ознаками. Якщо ти мусульманин – російські окупанти вважають тебе винним. Якщо ти киримли – російські окупанти вважають тебе винним. Якщо в тебе український паспорт – російські окупанти вважають тебе винним. Вдумайтеся ще раз: люди в таких умовах – уже дев’ятий рік!

А ще – постійна російська мілітаризація Криму. А ще – постійне свідоме знищення окупантами природи Криму. А ще – тотальна відсутність гарантій права власності в Криму й грабунок Криму в інтересах загарбників.

Реінтегрувати Крим буде нелегко – після років такої окупації. Але завдяки нашій співпраці ми й це зможемо забезпечити. Ми змінимо ситуацію повністю.

Повернення українського прапора в Крим – це повернення звичної для всіх європейців нормальності. Того, що є в кожній із ваших країн. Безпекової нормальності, економічної, правової, соціальної, культурної.

Повернення українського прапора – це прихід на півострів Європейського Союзу. У повному сенсі цих слів. Усіх рівнів нашої інтеграції: торговельної – це величезний ринок, інвестиційної – це колосальні можливості для розвитку. Усього цього зараз у Криму просто немає. І не може бути  – Росія позбавила наш півострів ринків і розвитку.

Повернення українського прапора – це захист прав людини, це свобода для всіх людей у Криму, для всіх спільнот – етнічних чи релігійних. Це можливість вільно говорити те, що ти думаєш, і поширювати правду про те, що відбувається. Це є всюди на нашому континенті – від Атлантики до Харківщини. І це буде в Криму.

Ми вже наближаємось – щоденно.

І щойно я брав участь у роботі берлінської конференції з питань відновлення України. Вже зараз, коли війна ще триває, і відновлення після нашої перемоги. Відновлення нашого Криму обговорюється разом з відновленням усієї України як невід’ємної частини ціннісного, інфраструктурного, інвестиційного й культурного простору всієї Європи.

І нам зараз потрібні три речі.

У цей час, коли відновлення нашої територіальної цілісності ще триває, потрібна достатня та своєчасна підтримка для нашої держави. Оборонна, фінансова і санкційна.

Я прошу вас захищати таку підтримку для України, постійно посилювати її – саме вона є фундаментом майбутнього миру.

Потім, коли ми вийдемо на наші законні державні кордони й повернемо зокрема й Крим, нам буде потрібен ваш досвід: безпековий, політичний, юридичний, економічний, соціальний, інфраструктурний.

Щоб повернути Криму повноцінне життя після років окупації, а людям у Криму – справедливість, наша співпраця має зберігатися на максимумі й після відновлення нашої територіальної цілісності.

Ми маємо зробити цей наш формат, формат Кримської платформи, стартом для інших гуманітарних і дипломатичних платформ, які сприятимуть деокупації інших територій, які були колись поневолені: від Придністровʼя й Абхазії до Північних територій.

А третє... Це дуже важливо.

Я прошу вас пообіцяти мені, що ви неодмінно відвідаєте наш український, звільнений від окупантів і мирний Крим. Одразу, як повернемо туди наш національний прапор.

Ця частина Європи зачекалася на дорогих і поважних гостей.

Дякую вам за увагу! Дякую за підтримку! Ще раз дякую Хорватії як стороні, що приймає наш саміт. Дякую, пане Прем’єр-міністре Пленкович – радий вас бачити й чути, – і пане Голово Яндрокович, за гостинність.

 

Слава Україні!