Цими днями під керівництвом заступника голови райдержадміністрації Олега Бегуса відбулося засідання Міжвідомчої ради з питань сім’ї, ґендерної рівності, запобігання домашньому насильству та протидії торгівлі людьми у Вінницькому районі.
На засіданні розглянули наступні питання:
- Взаємодія суб’єктів Ради щодо розгляду домашнього насильства в сім’ях - начальник управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації Надія Ходацька.
- Гендерна політика у державній службі. Гендерно-орієнтоване бюджетування адміністрації - головний спеціаліст з питань сім’ї та молоді управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації Наталія Войтюк. Спочатку відбулося обговорення щодо надання допомоги постраждалим від домашнього насильства. Далі головний спеціаліст з питань сім’ї та молоді управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації Наталія Войтюк доповіла про те, що протягом останніх десятиріч дослідники гендеру провели фундаментальну наукову роботу, розкриваючи соціальний характер гендеру, спростовуючи тезу про природжену підпорядкованість жінок, їхню біологічну нездатність приймати рішення, займатися управлінською діяльністю, зокрема й у сфері державного управління. Проте на сьогодні саме в цій сфері в Україні найбільш виражена “естафета чоловічої влади”. Гендерна політика в системі державної служби України має спрямовуватися на забезпечення збалансованої участі жінок і чоловіків у прийнятті рішень, що сприятиме формуванню нового світогляду щодо ролі жінки у сфері управління, а відтак, утвердженню гендерної рівності. А як зазначено в Стратегії державної кадрової політики на 2012–2020 роки, забезпечення гендерної рівності є одним із першочергових завдань реалізації державної кадрової політики. Отже, проблема формування та реалізації дієвої гендерної політики в українському суспільстві загалом та у сфері державної служби зокрема є на сьогодні актуальною і потребує свого розв’язання.
Ґендерно-орієнтоване бюджетування – це інструмент, спрямований на інтеграцію ґендерної складової у бюджетний процес. Його слід розглядати як впливовий елемент управлінської діяльності, пов’язаний із розробкою бюджетів різних рівнів, що надає важливу інформацію фахівцям, які приймають рішення щодо розподілу бюджетних коштів. Цей метод був розроблений у 1980-ті роки. Сьогодні впровадження тих чи інших форм ґендерно-орієнтованого бюджетування практикується у багатьох країнах усіх континентів. У Європі ҐОБ впроваджено у державах ЄС та інших країнах, зокрема у країнах із перехідною економікою. Розробка ґендерно-орієнтованого бюджету дозволяє побачити, як доходи та видатки бюджету впливають на соціально-економічне становище й можливості жінок та чоловіків, а також на аспекти рівності між жінками й чоловіками у країні. Як інструмент управлінської технології ҐОБ дозволяє оцінити, як і якою мірою державна політика у сфері розподілу видатків бюджету впливає на чоловіків і жінок як споживачів послуг, користувачів інфраструктури та платників податків. Саме ґендерний аналіз в його основі створює основу для впровадження принципу рівних можливостей жінок і чоловіків в усіх сферах та забезпечує сталий розвиток суспільства. Важливо зазначити, що ґендерний аналіз передбачає не лише розбивку за статтю, але й враховує інші соціальні категорії, такі як вік, соціально-економічне становище, місце проживання, освітній рівень та ін., за умови, що це є доцільним, а необхідні дані є в наявності. Існують різні підходи до впровадження ҐОБ. Але завжди в центрі уваги цього методу – реальні потреби та інтереси жінок і чоловіків, які, в свою чергу, мають бути рівною мірою враховані у процесі формування державного та місцевих бюджетів. Такий підхід є важливим, оскільки і пріоритети, і стратегічні та практичні потреби жінок і чоловіків можуть різнитися. Більше того, врахування ґендерних відмінностей робить бюджет дієвішим, справедливішим і прозорішим. Крім того, це сприяє підвищенню темпів економічного зростання і скороченню бідності. Як підхід, у якому інтегровані соціальноекономічні аспекти, ҐОБ вдосконалює процеси та інструменти у сфері державних фінансів, забезпечуючи наявність необхідної інформації про продукти й результати, що сприяє ефективному управлінню й прийняттю рішень стосовно планування та розподілу державних ресурсів на всіх рівнях.
