Сказ – особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини  як свійські, так і дикі. Особливо небезпечні лисиці.

Джерелом збудника сказу є хворі тварини, які виділяють вірус зі слиною. Збудник сказу є в слині і мозку хворої тварини або клінічно здорової вже за 10 днів до появи ознак хвороби, тобто, на перший погляд, цілком здорової тварини. Зараження сказом відбувається в основному через покуси чи внаслідок потрапляння слини хворої тварини на свіже поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок. У перебігу хвороби розрізняють 3 стадії: передвісників, збудження і паралічів. У першій стадії, яка триває 1-3 дні, у місці укусу з’являються неприємні відчуття (біль, печіння, заніміння, свербіння), почервоніння і набряк. Провідним у цей час є симптомокомплекс неспокою, страху, занепокоєння: хвора тварина пригнічена, відмовляється від їжі, погано спить, уникає людей. Стадія збудження характеризується розвитком нападів гідрофобії (водобоязні) — дуже болючих спазмів глотки і гортані з шумним диханням і навіть його зупинкою. Також виникають судоми у відповідь на посилений рух повітря (аерофобія), боязнь яскравого світла (фотофобія), голосного звуку. Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів (м’язів кінцівок, язика, глотки). Смерть настає від паралічу дихання і порушення серцевої діяльності.

Як діяти людям, яких покусала тварина? Перш за все необхідно якомога швидше промити рану водою з господарським милом, обробити краї 5-відсотковим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і звернутись у травматологічні пункти (відділення) лікарні за медичною допомогою, або до найближчого лікувально-профілактичного закладу. У разі укусів дикими, безпритульними тваринами треба за порадою лікаря-травматолога пройти курс антирабічних щеплень у стаціонарному відділенні медичного закладу. Ці щеплення на сьогодні єдиний ефективний засіб профілактики, щоб не померти від сказу. Тварину, яка вкусила, в жодному разі не слід вбивати. Її варто ізолювати, встановити за нею нагляд, попередити ветеринарного працівника, який протягом 10 днів, тобто максимального терміну появи клінічних ознак сказу, буде проводити клінічний огляд тварини.

Для запобігання виникнення сказу потрібно регулярно проводити щеплення домашніх улюбленців проти сказу, а якщо з’явилися клінічні ознаки захворювання, доправити тварину для огляду у ветеринарну установу. Слід дотримуватися  правил утримання та вигулу домашніх собак і котів, не створюючи небезпеки оточенню. Особливо звертаємо увагу людей, які з власної доброти беруть безпритульних тварин (собак, кішок) до себе додому. Перед тим, як зважитися на такий важливий крок, для власної безпеки її потрібно доставити у ветеринарну установу для клінічного огляду та профілактичної вакцинації проти сказу.