Голокост – це історія єврейської крові, пролитої і на українській землі. Представники єврейської нації оселилися на Поділлі ще з кінця 14 ст. З тих пір наші народи йшли пліч-о-пліч, страждали, боролися, виживали, підтримували один одного.        

27 січня 1945 року війська 60-ї армії 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау (Освенцим) на території сучасної Польщі. Через Аушвіц, за оцінками науковців, пройшли 1,3 мільйона людей. Понад мільйон із них загинули. Від 2005-го року цей день визнаний Генеральною Асамблеєю ООН як Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

В бібліотеці міжкультурного діалогу у Вінниці 25 січня  відбулася година пам'яті «Голокост – трагедія всесвіту», приурочена до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту. В бібліотеці також було представлено книжково-ілюстративну виставку: «Голокост. Біль і пам'ять», завдяки якій кожен із відвідувачів міг ознайомитися із фактами найстрашніших сторінок історії 20 століття.

В заході взяли участь учні загальноосвітніх шкіл №33 та №9, директор Вінницького музею Голокосту Леонід Трахтенберг, актори дитячої професійної тренінг-школи театру та кіно, які перенесли всіх присутніх у страшні події минулого. Варто віддати належне  юним талантам та керівнику Школи акторів Артуру Константинову за виставу, від якої виступили сльози мало не у всіх глядачів.

Також днями у Вінницькому музеї Голокосту, що діє в офісі Єврейської громади Вінниці було відкрито оновлену виставку «Збережеться пам`ять – збережеться народ», на якій представлені різні предмети побуту тих часів, зібрано нові експонати для музею, унікальні оригінальні матеріали з усієї Вінниччини, оприлюднено нові історичні дані та авторські дописи, наукові праці як свідків голокосту, так і дослідників, що займаються цією тематикою.

Голокост… Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років, і призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в нацистсько-фашистській Німеччині, Це і трагедія Бабиного Яру, це сотні тисяч замучених і замордованих людських доль…

І людство не має права забути про це, аби ніколи не повторилась подібна трагедія. Злочинам нацизму немає виправдання і терміну дії.