Голова районної державної адміністрації Михайло Демченко, голова Вороновицької ОТГ Олександр Ковінько та начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Альона Романенко взяли участь у заході присвяченому дню пам’яті жертв Голокосту, який відбувся у професійно-технічному училищі Вороновицької ОТГ.

Вшанувати  пам’ять євреїв – невинно убієнних жертв нацизму,  приїхали представники єврейської громади міста Вінниця: заступник директора державного архіву, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України, відома в Україні та далеко за її межами дослідниця історії Голокосту, автор 3-х книг та 85 наукових статей з цієї проблематики Фаїна  Винокурова; головний Рабин Вінниці та Вінницької області Шауль Горовиць; директор Вінницького музею історії Голокосту Леонід Трахтенберг; Віце-президент Єврейської ради України, голова Вінницької іудейської громади Ісак Новоселицький; засновник благодійного фонду «Християни за Ізраїль - Україна» Кун Карлієр; голова Вінницької організації спілки письменників України, головний редактор журналу «Вінницький край» Вадим Вітковський; бібліотекар Вінницького відділення «Сохнут-Україна» Наталія Радер.

Вечір «Пам’ять єврейського народу жива» підготували працівники Вороновицької бібліотеки. Завідуюча бібліотекою Оксана Юрченко розповіла історію Голокосту в Україні та у Вороновиці.

Представники єврейської громади розказували свої особисті історії про той страшний період їхнього життя. Про те, як вдалося вижити і що пережити.

Фаїна Винокурова подякувала голові Вороновицької ОТГ Олександру Ковінько за те, що був куратором та ініціатором заходу і збереження пам’яті жертв Голокосту.

«Надзвичайно сумні історії…Залишатись байдужим просто не можливо дивлячись на сторінки історії і на тих справжніх людей, які в той час переховуючи євреїв розуміли, що їх чекає смерть. Важливо берегти пам'ять про тих людей, які безвинно загинули. Навчати наше підростаюче покоління, що злочин проти людяності є не припустимим. Світова історія закарбувалась в пам’яті і серцях кожного з нас. Ми повинні пам’ятати людей, які героїчно загинули, віддавши своє найдорожче – життя. Пам’ятати минуле, щоб ці страшні сторінки історії не повторились в майбутньому», - зазначив голова райдержадміністрації Михайло Демченко.

Голова Вороновицької ОТГ Олександр Ковінько наголосив, що головною причиною того, чому ми всі маємо пам’ятати про Голокост, є недопущення подібного у майбутньому: «Ми маємо не тільки згадувати  жертв людиноненависницької політики, але й прагнути  до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей. Цей злочин ніколи не може бути забутим, адже це потрібно нам, живим. На цій пам’яті гартується наша свідомість»

Очільник громади також подякував всім хто доклав зусиль, аби ми більше правди знали про ті трагічні події.

Для довідки

Вороновиця – була єврейським містечком, у якій знаходилося три синагоги. За німецькими даними у серпні місяці 1941 року на території селища проживало 1000 євреїв. Після включення Вороновиці в гебіт Немирів сюди зігнали євреїв з навколишніх сіл. Євреїв конвоїровали групами по 300 чоловік в церкву, а звідти вивозили на грузових автомашинах до Степанівського цукрозаводу, який знаходився за населеним пунктом.

12 листопада  1941 року у Вороновиці біля Степанівського цукрового заводу нацистами було розстріляно 630 євреїв. Жертвами другої акції  3 грудня 1941 року стали  ще 380 євреїв.

27 травня 1942 року у селищі було ліквідовано гетто і розстріляно ще – 270 євреїв.

В серпні 1942 року в Вороновицький  трудовий табір привезли 500 євреїв з гетто Могилів-Подільський. В’язні  використовувалися на будівництві та ремонті Вінницької ділянки 4-тої Берлінської автостради  (Вінниця-Таганрог)

У вересні 1942 року у Вороновицькому трудовому таборі було вбито старих і дітей.

(По актам розкопків могил) під час конвоїрування на Степанівський завод, окрім євреїв були розстріляні 93 військовополонених, які опухли від голоду і не могли працювати.

На хуторі Дальній знаходилася МТС (машино-тракторна станція). Неподалік неї 30 січня 1943 року було розстріляно – 280 євреїв.

24 травня 1943 року  трудовий табір був ліквідований  шляхом розстрілу біля Степанівського цукрозаводу  270 євреїв, які залишилися.

Людей, які ризикуючи своїм життям та життям своїх близьких рятуючи євреїв  називають «Праведниками світу». Медаль «Праведник світу» вручають з підписом «В благодарність від єврейського народу. Хто рятує одне життя – рятує весь світ».

В Україні це звання отримало 2573 людини.