Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.

Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:

• Спільне проживання чоловіка і жінки;
• Спільний побут;
• Взаємні права і обов’язки.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто:

• наявність спільних витрат;
• спільний бюджет;
• спільне харчування;
• купівля майна для спільного користування;
• участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
• надання взаємної допомоги;
• наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
• інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюб умає бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

 Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:

• має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
• мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
• відсутній спір про право.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в порядку окремого провадження. Норма статті 315 ЦПК України щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається в порядку окремогопровадження до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 ЦПК України).

За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 420 грн. 40 копійок (станом на 01 січня 2020 року).

Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

• який факт заявник просить встановити та з якою метою;
• причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
• докази, що підтверджують факт.

До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:

Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);

Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 житловихорганізацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).

Також детальну інформацію щодо отримання безоплатної правової допомоги можна дізнатися, зателефонувавши за номером «гарячої лінії» системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів). За згаданою «гарячою лінією» можна отримати консультацію з правових питань, дізнатися інформацію щодо актуальних адрес центрів та з’ясувати інші питання функціонування системи надання безоплатної правової допомоги.

Вінницький місцевий центр з надання безоплатної

вторинної правової допомоги

21021, Україна, м. Вінниця, вул. Порика, 29

Телефон / факс: (0432) 56-01-80; 38 (098) 00 26 774, 38 (098) 67 87 593;

Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Вінницьке бюро правової допомоги

м. Вінниця

вул. Хмельницьке шосе, 17

E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Тел.: (0432) 66-14-72