20 вересня свій славний 90-річний ювілей відзначив поважний та знаний житель села Некрасово – Іваньков Степан Іванович.
Незважаючи на такий поважний вік, ювіляр зберіг ясність пам’яті та мудрість, завжди усміхнений і привітний, вражає своєю щирістю, добротою та життєрадісністю. З нетерпінням очікував на почесних гостей, які завітали привітати іменинника, а це голова Вінницької районної державної адміністрації Євгеній Луценко, голова Вінницької районної ради Тетяна Закревська, голова районної ветеранської організації Петро Василинич та голова первинної ветеранської організації громади..
Родина радо зустрічала гостей, а Степан Іванович з посмішкою приймав вітання та подарунки.
Вітаючи іменинницю з поважним ювілеєм, голова райдержадміністрації Євгеній Луценко сказав: «Від усієї душі вітаємо Вас з 90-річчям! Бажаємо міцного здоров’я, теплоти та затишку в родині. Щоб кожний день Вашого життя був радісним і сонячним! Нехай роки не мають над вами влади, а зморшки накопичуються лише від сміху і посмішок. Радійте життю та зберігайте бадьорість ще довгі роки».
Почесні гості, віншуючи іменинника, бажали довгих років життя, міцного здоров’я, родинного затишку та радощів від дітей, онуків та правнуків. Висловлювали слова вдячності і поваги за те, що достойно зміг пережити всі випробування, які випали на його долю. А їх було чимало…
Народився Степан Іванович в селі Некрасово в родині колгоспника, де виховувалось троє дітей. В рідному селі виріс, закінчив школу, все життя працював і до цього дня проживає в ньому. Як і на все його покоління, на долю ювіляра випало чимало важких випробувань: роки голодомору, війна та повоєнна відбудова. Під час війни працював у колгоспі, а після війни, вивчившись на тракториста, залишився в рідному колгоспі і присвятив свій трудовий шлях цій нелегкій професії. Більше сорока років пропрацював трактористом в рідному колгоспі, а саме, з 1947 року по 1990. Але, вийшовши на заслужений відпочинок, пішов працювати на ферму, де довгий час проробив на водокачці. Неодноразово був відзначений грамотами, нагороджений Орденом Трудової слави. Всім нам, наступним поколінням, потрібно вчитися в таких людей витримки, силі духу, оптимізму, які вони попри всі труднощі, пронесли через все життя та передають його своїм дітям та онукам.
Так свою любов до праці наш ювіляр передав своєму сину, який теж все життя присвятив професії тракториста. Окрім сина, Степан Володимирович разом з дружиною народили та виховали ще двох чудових доньок. Після втрати дружини одна з доньок разом з родиною переїхала до батька аби бути поряд і щоб він не почувався одиноким. Сьогодні ювіляр радіє життю і жарує свою любов дітям, онукам, яких в нього восьмеро, та правнукам, яких налічується дев’ятеро
Окрім приємних та гарних слів представники влади вручили грамоту районної державної адміністрації, районної ради, районної організації ветеранів та грошову винагороду.
Тож хочеться побажати, щоб Господь дарував ювіляру міцне здоров’я, аби в родинному колі з усмішкою, наснагою та оптимізмом зустріти ще не один день народження.
Дружна родина – це найцінніше багатство ювіляра. Тож, можливо, саме в щирості та любові до найрідніших людей і криється секрет його довголіття.
