Останні новини
Життя, присвячене Україні!
Меню розділу
Пошук по сайту
Оголошення
Архів новин
42698053
Сьогодні
Вчора
На цьому тижні
Минулого тижня
Цього місяця
Попередній місяць
Весь час
33430
47341
209299
42277186
658373
489539
42698053
Ваш IP: 18.217.60.167
21 грудня 2024 18:41
Народжений 22 березня 1999 року у селі Дашківці, Вінницької області, Владислав зростав у родині, де головними опікунами для нього стали бабуся та мати після втрати батька. З ранніх років хлопець проявляв себе як відповідальний і працьовитий, завжди готовий допомогти близьким. Після закінчення школи він здобув професійно-технічну освіту в ЦПТО №1 у Вінниці. Його працелюбність та прагнення до розвитку привели його до роботи в шляхово-будівельному управлінні №56, водночас він заочно навчався у Барському фаховому коледжі транспорту та будівництва НТУ.
Весною 2023 року Владислав прийняв доленосне рішення вступити до лав Збройних Сил України. Як старший солдат і сапер 78-го окремого десантно-штурмового полку «Ґерць», він віддано виконував бойові завдання, проявляючи мужність та рішучість у кожному своєму кроці. У колі побратимів він отримав позивний «Шеріф», і це ім’я назавжди залишиться символом його хоробрості.
Рідні та друзі пам’ятають Владислава як людину з великим серцем. Його тітка Наталія розповідає, що він був нерозлучний зі своїм двоюрідним братом, і разом вони пішли на війну, аби захищати Україну. “Патріотизм для нього — це не слова, а вчинки,” — згадує Наталія. У ті останні дні перед загибеллю Владислав спілкувався з рідними, всупереч передчуттям небезпеки, заспокоюючи їх і обіцяючи повернутися.
17 квітня 2024 року життя Владислава Сидорука трагічно обірвалося під час ракетного обстрілу біля села Нетайлове в Донецькій області. Його смерть стала великою втратою не лише для родини, але й для всієї країни. Він залишив по собі трирічну доньку, яку безмежно любив, але не встиг побачити, як вона виросте.
Його рідні згадують його як життєрадісного, доброго і щирого хлопця, який завжди був готовий підтримати і поділитися своїм теплом із оточуючими. Він був гарним сином, батьком, другом і воїном, який до останнього подиху боронив свою землю.
Вічна пам’ять Герою України!
