Для них це задоволення – спалювати.
Ми всі знаємо, із ким маємо справу. Росією керують люди, які хочуть зробити нормою спалювати життя, руйнувати міста й села, розділяти народи та стирати національні кордони війною.
Немає нації, яка здатна зупинити таку війну лише своїми зусиллями. Потрібна участь лідерів світу.
Я зараз у Харкові. Це місто на сході України і, на жаль, дуже близько до кордону Росії. Що це означає для Харкова? Третій рік постійного терору. Більш як мільйон людей у цьому місті. І щоночі, щодня російська армія обстрілює місто. Найбільше – ракетами С-300. Це ракети для протиповітряної оборони, які використовуються Росією для терору на землі. Немає зараз у Харкові жодного району міста та жодної вулиці, які не постраждали б від цього постійного знущання. Тепер Росія додала удари керованими авіабомбами. Російська авіація наближається до кордону нашої держави й запускає ці бомби просто по місту. Це зброя невибіркового ураження. І будь-яка людина в будь-якому місті світу – від Сан-Паулу до Харбіна – сприймає це однаково – як терор. Як і подібні ж удари Росії по сотнях інших наших міст і сіл. Деякі з них, де колись вирувало життя, зараз спалені просто в попіл, там не залишилося жодного мешканця. Випалена пустота – найжахливіший наслідок війни. Війни, якої ми в Україні не хотіли. Яку ми не провокували. І в якій Україна захищається від намагання Росії захопити наші ресурси й території та знищити нашу національну ідентичність. І світ це бачить.
За мною – книжки, спалені ударом російських ракет. Це було одне з найбільших видавництв України. Люди тут були поранені. На жаль, є загиблі. Температура горіння тут не встигла остаточно досягти 451 градуса за Фаренгейтом. Але саме цього прагнуть і хочуть лідери Росії – іще вищих температур. І не лише на суверенній території України. Росія погрожує майже всім своїм державам-сусідам. Росія – єдина держава, яка захопила атомну станцію та відверто використовує її для радіаційного шантажу. Немає нічого, що не стало б для Росії зброєю, – включно з голодом, і саме це відчув світ, коли Україна зазнала від Росії удару морської блокади. Саме Росія є єдиним джерелом агресії і постійно намагається розширити війну. Буквально зараз, цими днями, ми захищаємось за 60 кілометрів на північний схід від цього місця від чергової спроби російського наступу. Росія готується до спроби наступальних дій і за 90 кілометрів звідси на північний захід – біля нашого кордону збирається ще одне угруповання військ. Той, хто все це робить, не хоче миру.
Чи хоче Росія діалогу? Україна має найбільший у світі досвід обману з боку Росії на перемовинах. Обману, який, зокрема, був прикриттям Росії для підготовки цієї війни. І саме тому потрібні глобальні зусилля – Саміт миру за участю лідерів, яких Росії не обманути. Саміт, який покаже, хто у світі дійсно хоче завершити війну, а не просто заявити про припинення вогню, яке буде неодмінно порушене російськими ракетами та артилерією, як це вже відбувалося десятки, десятки разів до цього.
Разом зі Швейцарією ми готуємо такий Саміт. 15 червня його початок.
Понад вісімдесят країн підтвердили свою участь. І ми продовжуємо працювати з лідерами, запрошуючи на Саміт. Дякую кожному, хто дійсно допомагає наблизити цей мир. Я звертаюся до лідерів світу, які поки осторонь глобальних зусиль із підготовки Саміту миру. До Президента Байдена, лідера Сполучених Штатів. До Президента Сі, лідера Китаю. Ми не хочемо, щоб Статут ООН згорів – згорів так само, як і ці книжки. І сподіваюся, не хочете й ви. Будь ласка, проявіть ваше лідерство у наближенні миру – дійсно миру, а не паузи між ударами. Зусилля світової більшості – це найкраща гарантія виконання зобов’язань. Будь ласка, підтримайте Саміт миру своїм персональним лідерством та участю.
Для всіх нас буде задоволенням встановити мир.