Дорогий Шарлю, дорога Урсуло, дорога Роберто!
Дорогі колеги!
Дуже дякую! Дякую за запрошення!
Сьогодні ми в Україні згадуємо битви початку повномасштабної війни, зокрема битву за Київ. Саме цими днями два роки тому російську армію вдалося зупинити під нашою столицею. Українці довели тоді, що російські поразки – це не фантастика, а цілком земна реальність, те, що можна забезпечити. Маємо чітко бачити нашу спільну європейську мету зараз. Вона полягає в тому ж, у чому й була від початку. Путінська система повинна програти в цій війні проти України. Бо це – війна Росії не тільки проти України, а й проти всіх нас, проти ваших країн також, проти всієї нашої Європи та європейського способу життя. Путін намагається розширити систему, протилежну європейській. У його системі люди взагалі не мають значення. Права людини, гідність усіх спільнот у суспільстві, рівність народів – усього цього за путінської системи не існує. Він озброїв цю свою систему, поставив їй на службу ресурси Росії та кинув у війну. І він повинен програти. Це питання життя і смерті для всього, що є цінним для нас із вами у Європі. Ніде у Європі не мають запанувати насильство та деградація, які панують у Росії.
Дорогі колеги!
Цієї ночі відбулася чергова ракетна атака проти Києва. 31 російську ракету ми збили, зокрема балістичну. Ми в Україні дуже цінуємо всю допомогу нашому захисту. Усі системи ППО, надані Україні, зокрема країнами Європи, дають жити нашим містам і селам. На жаль, наявних систем ППО не вистачає, щоб закрити від терору Росії всю нашу територію. І йдеться не про сотні систем, а про досяжну кількість, щоб захистити всю територію України. Ви всі знаєте, які кроки потрібно зробити. Закликаю вас допомогти захистити наші міста: Харків, Суми, Дніпро, Одесу, Херсон та інші. Треба дати надійний захист неба і над фронтом в Україні. Щоб Путін зазнав поразки в битві за українське небо. Коли це буде, він програє і землю.
Друге. Боєприпаси – теж життєво важливе питання. Я вдячний за створення Фонду допомоги Україні обсягом 5 мільярдів євро та за підтримку ініціативи Чехії щодо закупівлі снарядів для наших солдатів. Це допоможе. Дякую. Показники використання артилерії на фронті нашими воїнами зараз є, на жаль, принизливими для Європи – у тому сенсі, що Європа може забезпечити більше, і це критично важливо довести зараз. Коли підтримки вистачить для України, це буде доказом для оточення Путіна, що підтримки вистачить і в тому випадку, якщо цей божевільний віддасть наказ про розширення агресії й на інші країни Європи. Не варто чекати, що Путін приготував для Балтії чи інших частин Європи, якщо можна знищити його агресивний потенціал зараз.
Третє. Сподіваюсь, усі ми згодні, що нашій Європі потрібна реальна оборонна самодостатність. Це може бути досягнуте лише завдяки нарощуванню виробництва зброї та боєприпасів на континенті. Україна демонструє, що це можна робити доволі швидко. Будь ласка, не втрачайте часу, який потрібен для активізації оборонних виробництв. Технологічний бік війни оновлюється, і потрібно встигати за змінами заради безпеки кожної країни Європи. Ми вітаємо ініціативу Євросоюзу щодо відкриття в Києві Офісу оборонних інновацій. Ми також пропонуємо інвестувати у наше виробництво дронів – одного з ключових видів зброї в сучасній війні. Потенціал нашого виробництва дронів достатній, і потрібне достатнє фінансування для того, щоб реалізувати цей потенціал на фронті. Все, що ми будуємо для захисту України, працюватиме й для захисту всієї нашої Європи.
Четверте. Маємо пам’ятати, що антиєвропейські російські дії потребують не лише воєнної, а й економічної та політичної консолідації. Ми в Україні не можемо змиритися з тим, що постійним тлом для російського терору став тиск на нашу державу в питаннях торгівлі. Я вдячний усім у Європі, хто так само оцінює цей тиск як неприйнятний. Зараз питання торгівлі, зокрема продовження режиму лібералізації торгівлі із Євросоюзом, – це питання не просто тих чи інших товарів, а нашої здатності вистояти проти російської агресії. Будь-яка наша втрата в торгівлі – це втрата ресурсу, який зупиняє Росію. Пропоную також поглянути на це й з економічної перспективи. Кожне слово України підкріплене фактами. Для півдня Євросоюзу, а саме для агросектору Іспанії та Італії, наші зернові є надзвичайно важливими. Наш цукор потрібен для ринку Румунії. Такі факти можна зазначити й про інші категорії товарів. За минулий рік ми зробили й зараз робимо все, щоб відновити нормальний обсяг нашого продовольчого експорту з портів Одеси, а також через Дунайський регіон та румунські порти. Україна знову стала донором продовольчої безпеки для традиційних напрямків нашого експорту, зокрема Північної Африки та Азії. Європа від цього тільки виграє – від співпраці з Україною та від наших економічних можливостей, які стабілізують сусідні з Європою частини світу. Втім, ми бачимо, що досі, на жаль, не обмежений російський доступ на аграрний ринок Європи. І коли українське зерно викидають на асфальт чи залізничну колію, у Європу все одно везуть російську продукцію, а також товари з підконтрольної Путіну Білорусі. Це нечесно. Ще більш нечесно, коли хтось намагається зламати системні торговельні рішення, які працюють не перший рік і працюють в інтересах сили всієї Європи. Спроби торговельного сепаратизму всередині Європи послаблюють увесь континент.
Окремо хочу зупинитися на спільних політичних діях, зокрема на питанні про початок реальних переговорів про вступ України. Це один із ключових елементів мотивації наших людей у протистоянні з Росією – українцям потрібно бачити, що Євросоюз стає ближчим. І особливо цими складними місяцями потрібне відчуття зближення України та Євросоюзу, коли Росія транслює світу, ніби Захід не здатен підтримувати нас саме так, як потрібно, та існують такі дефіцити, зокрема в оборонному постачанні. Україна виконує свою частину зобов’язань щодо внутрішньої трансформації, і ми знаємо, що з боку Євросоюзу переговорна рамка готова до розгляду вами. Її схвалення може значно підтримати наших людей і дати правильний сигнал для всієї Європи після виборів до Європарламенту в червні.
І останнє, пʼяте. Потребуємо прогресу щодо справедливого використання заморожених активів Росії. Агресор повинен платити за війну найбільшу ціну – це відповідає і букві, і духу закону. Маємо вже цього року спрямувати російські активи для захисту й відновлення життя в Україні, яке агресор руйнує. Це справедливо, коли і прибутки від російських активів, і самі активи слугуватимуть відбудові в Україні після бойових дій, підтримці України, а також, частково, – і закупівлі зброї, щоб зупиняти терор. Росія повинна відчути справжню ціну війни та потребу в чесному мирі.
Дуже дякую! Дякую тобі, Шарлю, пане Президенте, за лідерство!
Слава Україні!