На своєму засіданні Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом розглянув низку законопроектів, які, зокрема, встановлюють рівні можливості для жінок і чоловіків. Про це повідомляється на Сайті Комтітету.

Висновки Комітету про те, що законопроєкти в цілому не суперечать праву Європейського Союзу та/або міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, отримали такі документи:

- Проєкт Закону №3193 про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків. Документ пропонує запровадити гендерні квоти – мінімальну кількість представників однієї статі, що обираються до наглядових рад та колегіальних органів правління компаній і державних банків на рівні 40%. Для приватних компаній такі квоти є добровільними і встановлюються підприємствами самостійно. Проєкт Закону, за висновком Комітету, не тільки не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері євроінтеграції, а навпаки — гендерні квоти є практичною реалізацією статті 4 Конвенції ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок — підкреслюють експерти Комітету. Принцип гендерної рівності закладено в Загальну декларацію прав людини (стаття 2), включено його до переліку Цілей сталого розвитку ООН (Ціль 5), що засвідчує наявність світового консенсусу щодо необхідності рівного представництва жінок на всіх рівнях ухвалення рішень.

- Альтернативний законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків та справедливого формування і ефективної діяльності таких наглядових рад із врахуванням національних інтересів України №3193-1. Його положення, на думку членів Комітету, не суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, але потребують доопрацювання в частині встановлення максимального місячного розміру оплати послуг членів наглядових рад, відповідно до Принципів ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності.

- Проєкт Закону №2331 про внесення змін до статті 5 Закону України «Про державні лотереї в Україні». Він пропонує заборонити розповсюдження державних лотерей у кіосках, навісах, а також встановлення пунктів такого розповсюдження на відстані одного кілометра від приміщень житлового фонду, дитячих та/або освітніх підприємств, установ та організацій, органів державної влади, місцевого самоврядування, державних установ, об’єктів культурного призначення, культових та/або релігійних організацій, аптечних закладів, медичних підприємств, установ та організацій, відділень поштового зв’язку України.

-  Ще один законопроєкт №2331-1 про внесення змін до Закону України «Про державні лотереї в Україні». Він, зокрема, пропонує збільшити мінімальний віковий ценз для учасників державних лотерей (з 18 років до 21 року). Окрім того, передбачає заборону використання гральних автоматів під час проведення державних лотерей та заборону відтворення процесу прокручування барабанів, що зовнішньо імітує розіграш азартної гри на гральному автоматі. За висновком членів Комітету, законопроєкт не суперечить праву ЄС, але потребує доопрацювання висловлених Комітетом зауважень.

- Проєкт Закону №2594 про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» (щодо забезпечення безоплатного проїзду у пасажирському транспорті працівникам надавачів соціальних послуг) Документ пропонує забезпечити надавачів соціальних послуг можливістю безоплатного проїзду усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості під час здійснення ними своїх повноважень. За своєю метою документ, за висновком Комітету, не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України та праву ЄС.

Відповідає міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, проте потребує доопрацювання, проєкт Закону №3316 про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності). Документ пропонує доповнити статтю 67 Кримінального кодексу України такою обставиною, яка обтяжує покарання за вчинення злочину на ґрунті нетерпимості за сексуальною орієнтацією особи або її гендерною ідентичністю. Законопроєкт також передбачає, що така ознака є обов’язковою для врахування судом при розгляді справи. Водночас, на думку членів Комітету, законопроєкт потребує доопрацювання, бо таких термінів, як «нетерпимість», «сексуальна орієнтація», «гендерна ідентичність» в термінології законодавства не існує. Тому для коректного функціонування положень проєкту Закону необхідно дати чітке визначення таким явищам на законодавчому рівні, що унеможливить різночитання та зловживання даними поняттями.

Не відповідає міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, за висновком Комітету, проєкт Закону №3305 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості продуктів харчування. Він пропонує запровадити знижену ставку податку на додану вартість у розмірі 7% щодо операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України продуктів харчування.

Проєкт Закону №3133-8 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення механізмів протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах, за висновком Комітету, також не відповідає міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції і потребує доопрацювання.

Таким, що суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та потребує доопрацювання, Комітет визнав проєкт Закону №3133-10 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах. У запропонованій редакції він, на думку експертів Комітету, суперечить принципу правової визначеності, на якому ґрунтується правове співробітництво України та ЄС, і суперечить зобов’язанням України перед Радою Європи. Відтак — потребує суттєвого доопрацювання з метою врахування зазначених зауважень.