Бажаю здоров’я, шановні українці!

Сьогодні вже можемо прозвітувати, що в усіх наших регіонах, які стали мішенню вчорашньої російської терористичної атаки, відновлено технічну можливість постачання електрики.

Я дякую кожному й кожній, хто працював без упину, щоб дати людям світло.

Звичайно, у багатьох містах і районах нашим енергокомпаніям доводиться застосовувати графіки стабілізаційних відключень. Це робиться для того, щоб у всіх наших людей був доступ до енергії – в умовах, коли її виробництво неможливе у достатньому обсязі.

Відновити зруйновані ударами терористів енергообʼєкти – це значно довша і складніша справа. Але з часом ми і це забезпечимо. З часом...

Цей час потрібно пройти. Тому і сьогодні, і надалі, як і раніше, слід дуже свідомо споживати електрику. Будь ласка, не забувайте обмежувати використання непотрібної та енергозатратної техніки.

Окремо хочу звернутися до очільників громад і мерів наших міст: будь ласка, слідкуйте, щоб енергія не витрачалась даремно. Нині точно не час для яскравих вітрин та вивісок. Потрібно дуже ощадливо ставитися до енергоспоживання в публічному просторі.

Продовжується відновлення і на деокупованій території. Щодня я отримую нові звіти про підключення до газу, води, електрики сотень домогосподарств у звільнених районах. Зокрема, лише за сьогодні і лише у двох районах Харківської області 346 абонентів – знову з газом. Місто Вовчанськ – іще 750 абонентів з електрикою. Місто Ізюм – іще 300 абонентів з електрикою. Це постійна робота, яка не припиняється жодного дня і триває на усій звільненій території України.

Усюди, куди Росія принесла смерть і деградацію, ми повертаємо нормальне життя. Саме це – про українців. Там, де Україна, – ніколи не знищується життя. А ось там, де і куди приходить Росія, вона всюди залишає по собі масові могили, катівні, зруйновані міста й села, заміновану землю, знищену інфраструктуру, природні катастрофи.

Тому, коли сьогодні російський міністр оборони влаштовує телефонну карусель і обдзвонює іноземних міністрів із розповідями про так звану брудну ядерну бомбу, усі все добре розуміють. Розуміють, хто є джерелом усього брудного, що тільки можна уявити у цій війні.

Це Росія влаштувала шантаж радіаційною катастрофою на Запорізькій АЕС.

Це траєкторія російських ракет пролягає зокрема над українськими атомними об’єктами.

Це російські військові замінували дамбу й агрегати Каховської ГЕС і шантажують їхнім підривом.

Це Росія використовує фосфорні боєприпаси, заборонені протипіхотні міни та увесь спектр озброєнь проти цивільної інфраструктури.

Україна – це завжди про відновлення. Завжди про життя. І якщо хтось і може застосувати ядерну зброю в нашій частині Європи, то це лише один субʼєкт – і цей субʼєкт як раз і наказав товаришу Шойгу кудись там телефонувати.

Якщо Росія телефонує і розповідає, що нібито Україна щось готує, то це означає одне: Росія вже все це і підготувала. Вважаю, що зараз світ повинен максимально жорстко відреагувати. Якщо Росія підготувала чергове підняття ставок і черговий ескалаційний крок – вона вже зараз, превентивно і до будь-якого нового свого «бруду», має побачити, що світ це не проковтне.

Навіть вже сама російська погроза ядерною зброєю – і тим більше проти нашої держави, яка віддала свій ядерний арсенал під обіцянки безпеки з боку найбільших ядерних держав, – це підстава і для санкцій, і для ще більшого посилення підтримки України. Бо чим міцніше нас підтримують, тим швидше закінчиться ця війна і будь-які можливі російські погрози. Коли держава-терорист піднімає ставки, вона повинна відчути, що це – не спрацює.

На тижні, що починається, це буде завданням номер один для нашої дипломаті – пояснювати, що відбувається. І я впевнений: світ буде з нами. Світ зрозуміє.

Дуже важливо, що сьогодні з нашого порту вийшло вже шосте судно з продовольством, яке зафрахтоване в межах Всесвітньої продовольчої програми ООН. Це судно прямує до Ємену, з пшеницею. Ефіопія, Ємен і Афганістан – це три країни, що вже отримали продовольство завдяки нашому експорту і продовольчій програмі ООН.

Саме такі програми – це те, про що ми в Україні думаємо. Як допомогти вийти з кризи – а не як створити кризу. Як допомогти вирішити проблему – а не як загнати когось в проблему. Як відновити зруйноване – а не зруйнувати ще більше.

Це те, що відрізняє Україну від Росії. Це те, завдяки чому ми зрештою переможемо. Бо ми воюємо і працюємо заради життя.

Слава Україні!