Шановний Арсенію Петровичу,
Шановна пані Терезо,
Шановні і дорогі учасники Форуму,
Шановні гості, друзі, пані та панове,
Безумовно я хотів би розпочати зі слів великої вдячності Арсенію Петровичу за те, що вже багато років він своїми зусиллями і своєї команди організовує такий важливий захід.
Київський безпековий форум став безумовно одним з найвпливовіших і найпрестижніших майданчиків для дуже серйозних дискусій на актуальні теми становлення української державності, зміцнення української держави.
Свідченням цього є широкий інтерес до цього заходу як в Україні, в Європі і по всьому світові.
У час фейкових новин та безсоромної дезінформації такі форуми якраз і є ковтком свіжого повітря для тих, хто прагне чути і говорити на основі перевіреної інформації.
Для тих, хто віддає перевагу вдумливим дискусіям, а не огульному популізму.
Останніми роками на міжнародних майданчиках однією з найактуальніших та найгостріших тем дискусій є вразливість демократій.
Демократія має бути захищеною від атак на демократію, використовуючи механізми демократії.
Використання демократичних стандартів та усталених процедур для розмивання власне сутності демократії є загрозою, на яку, я твердо переконаний, більше не можна заплющувати очі.
Демократичні процедури використовуються для зовнішнього впливу на внутрішньополітичні процеси в державах. В тому числі, з метою спотворити волевиявлення громадян на виборах. В першу чергу, мова йде про втручання Росії у вибори, яке вже відчула на собі ціла низка західних держав.
Навчені цим гірким досвідом ми звичайно ж прогнозували, що і Україна обов’язково стане об’єктом подібного втручання з боку Росії. Ми до цього готувалися і значну частину таких спроб вчасно ідентифікували і попередили.
Однак, я мушу визнати, що попри всі наші зусилля, нам не вдалося повністю уникнути російського впливу на українські вибори. Механізм і реальні наслідки цього впливу ще належить дуже ретельно вивчити і проаналізувати.
Крім того, сьогодні в Україні маємо справді унікальну виборчу ситуацію, кампанію, яка проводиться. Я про це хочу сьогодні поговорити дуже відверто.
Віртуальний кандидат звертається до всіх з постановочними, завченими словами і репліками. Виключно звернення з екранів телевізорів та смартфонів.
Це дуже нагадує фільм «Еквілібріум». Там в уявному місті мешканці можуть бачити свого лідера лише на величезних екранах. Всі емоції і будь-який порив до дії, свободи придушуються.
Розв’язка дуже неочікувана. Ніякого «лідера» насправді не існує. Існує лише його телевізійний образ, за яким ховається певна група людей зі своїми цинічними інтересами.
Багато хто з нетерпінням очікує на нову серію «Еквілібріуму», де за яскравим світлом софітів проблеми реального світу ніби й не такі вже складні.
Друзі, але рано чи пізно софіти згаснуть, а реальність залишиться. Я раджу подивитися фільм «Еквілібріум».
Шановні пані та панове,
Хай там як – такого рівня демократії і свободи слова, такого рівня доступу усіх, в тому числі і опозиційних кандидатів до засобів масової інформації, можливості спілкування і можливості викласти свою позицію точно в нашій державі не існувало ніколи до цього. І цьогорічні президентські вибори стали наочним підтвердженням цих процесів. Це наше вкрай важливе досягнення, яке сьогодні демонструє Україна і яке визнане демократичним світом.
Я не буду приховувати, були такі, хто радив не розводити демократію в час війни, бо нібито війна вимагає твердої і «залізної руки». Наголошую, я категорично відкинув подібні сценарії, оскільки вважаю, що люди під час Революції Гідності виступали саме за демократичну Україну.
Безпека держави, її територіальна цілісність, її незалежність мають забезпечуватися не шляхом «закручування гайок», а через розбудову ефективної оборони проти зовнішньої агресії на всіх напрямках гібридних загроз.
Такий підхід несе лише одну небезпеку – дехто, заколисаний спокоєм і безпекою у своїй зоні комфорту, може просто забути про те, що в Україні війна.
І на жаль, саме це сталося в певному сегменті як суспільства, так і українського політикуму.
Дехто вирішив, що війна - це така собі паралельна реальність, такий собі свого роду серіал.
І у цій паралельній реальності втратили почуття справжньої реальності. Забули, або ж свідомо проігнорували той факт, що спокій і безтурботне життя тут, у Києві, існує лише завдяки нашій армії, нашим воїнам, які щодня протистоять зовсім не серіальному ворогу і віддають зовсім не віртуальні життя.
Так, запекла політична боротьба є ознакою демократії. Проте політична боротьба на знищення, особливо коли йдеться про знищення держави, - це в кращому разі відсутність інстинкту самозбереження. В гіршому – відверте шкідництво і саботаж.
Хотів би одразу ж наголосити, що в жодному разі не намагаюся змалювати економічну ситуацію чи рівень соціальних стандартів кращими, ніж вони зараз є насправді. І в жодному разі не знімаю відповідальності з чинної влади та з себе особисто за прорахунки, які були допущені.
Проте переконаний, що ані прорахунки, ані помилки, якими серйозними вони б не були, не повинні переважувати на наших терезах головну загрозу, яка стоїть сьогодні перед нами – загрозу втратити власну державу.
Саме перед такою небезпекою у перші роки протистояння з Росією ми всі зусилля кинули на відновлення армії. І я хотів би подякувати присутнім тут тодішньому Прем’єр-міністру України Арсенію Петровичу Яценюку, подякувати членам Уряду, в тому числі і попередньому, за те, що і вдень, і вночі дуже ретельно працювали, щоб зберегти державу.
Але я хотів би окремо наголосити, що зараз загроза аж ніяк не менша. Так, ми відновили боєздатність армії. Ми це зробили. Глибоко вдячний нашим міжнародним партнерам за надану допомогу. Передусім за летальну зброю, яка сьогодні є дуже ефективним стримуючим чинником проти російської агресії.
Разом з нашими союзниками та партнерами по НАТО ми відновили армію і створили боєздатний та надійний захист від агресора.
Разом з нашими друзями по Нормандському формату і США ми напрацювали дієвий план щодо окупованої частини Донбасу. І на сьогоднішній день я не чую жодних альтернативних пропозицій.
Наш план – це багатостороння класична миротворча місія «блакитних шоломів» під егідою ООН та дорожня карта імплементації всіх без виключення Мінських домовленостей, включно з виведенням іноземних військ. Під цим стоїть підпис Путіна, який його зобов’язує. Включно з виведенням важкої техніки і озброєння, включно з роззброєнням «блакитними шоломами» незаконних збройних формувань, передача за допомогою миротворців українським прикордонникам неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону для того, щоб запобігти проникнення і інфільтрації диверсійних груп і російських регулярних частин. І після створення безпекового компоненту початок політичного процесу.
Наголошую, дорожня карта розбита на чіткі етапи – негайні кроки та 3 стадії, починаючи від режиму припинення вогню з боку російських окупантів. Бо заклик припинення вогню лише до українських воїнів – це провокація. Українські воїни не стріляють, виконують накази Верховного Головнокомандувача і відкривають зараз лише вогонь у відповідь. Ви це вогонь хочете забрати у наших воїнів? Ви хочете відвести російські регулярні частини від об’єктивного контролю і інформації порушення Мінських угод і атак з забороненої зброї на наші позиції?
Наголошую, що надзвичайно важливим є повернення Україні повного контролю над нашим кордоном.
Разом з міжнародними партнерами ми сформували ключові параметри міжнародного механізму деокупації Криму. Це інструменти міжнародного права, санкції, позови до міжнародних судів і арбітражі, моніторингові механізми і рішення міжнародних організацій, насамперед резолюції ГА ООН, збільшення санкцій.
Наголошую, не чекати поки зміниться влада в Росії, як пропонують мої опоненти, а кожен день наполегливо працювати. І стверджую, що Крим точно стане непідйомною ношею для Росії.
Ми перев’язали рану війни. Хоч заплатили і платимо за це високу ціну. І те, що багато хто вже не відчуває війни, свідчить про те, що наш захист на фронті є справді надійним. Він ефективно працює.
Дорогі друзі,
Я допускаю, що шоу, в яке сьогодні мій опонент намагається перетворити президентські вибори, багато кому може й подобатися. Імпонувати новизною, імпонувати нетрадиційністю, імпонувати дотепністю.
Друзі, але після 21 квітня жарти закінчаться і настане сувора реальність.
І новообраний Президент, хто б ним не став, опиниться сам на сам не з об’єктивом камери чи смартфона, а з досвідченим, підкреслюю - досвідченим і безкомпромісним ворогом. Керівником однієї з найсильніших держав світу.
Бо Путін і його апетити, хочу наголосити - вони нікуди не дінуться. Це ж не комп’ютерна гра.
І проекти Новоросії, і проекти Малоросії. І сухопутний коридор до Криму. Це ж все нікуди не дінеться. Він про них ніколи не забував. Він готовий діяти як тільки для цього станеться нагода.
Ослаблена, розсварена після виборів Україна з недосвідченим Президентом – це і є саме та нагода. І хижаки як правило нападають на жертву саме тоді, коли вона поранена і слабка.
І якщо Верховний Головнокомандувач не розставляє "червоні лінії", якщо не працює на згуртування країни і коаліції, коаліції світової на підтримку України, яку ми нашими спільними зусиллями – це не лише зусилля українських дипломатів, не лише зусилля українського Президента чи українського Уряду, це і наші громадські організації. І все, чого ми добилися – є ризик це втратити або зруйнувати. То запрошення Путіну для переговорів віч-на-віч, то це одразу ж приведе до того, що буде підірвана довіра і зняті санкції. Нам треба забезпечити підвищення тиску, нам треба навпаки зміцнювати довіру. А це може призвести до розширення агресії проти України.
Шановні пані та панове!
Саме тому я наголошую - чим більше Кремль прагне змінити наш упевнений поступ, тим більше віри у мене є щодо того, що українському народу не забракне мудрості, не забракне стратегічного бачення для того, щоб твердо абсолютно підтвердити наш європейський та євроатлантичний курс. І коли це треба зробити? Саме 21 квітня. Проголосувати за наш курс до ЄС та НАТО.
Саме це буде дуже потужним сигналом Путіну - тому, хто точно прийшов не по Крим, точно прийшов не по Донбас – він йому не потрібен. А Путіну, який прийшов по всю Україну. І саме ці вибори Путін розглядає як вирішальну битву за всю Україну.
І нам точно не можна помилитися. І результат виборів, і підтвердження, і підтримка євроатлантичного і європейського курсу – це і буде дуже потужний сигнал і мені - тому, хто щиро прагне не лише захистити наш спільний дім, не лише відстояти наш суверенітет, територіальну цілісність, незалежність. А побудувати в Україні державу за передовими стандартами Європейського Союзу.
Наголошую, що для цього все готово. Є чіткий план. Є випробуваний кадровий резерв для команди, яка зможе забезпечити результат швидко та ефективно. Кадровий резерв, який сформований реальними кроками децентралізації. Люди, які вміють працювати на людей і забезпечувати стратегічну комунікацію.
Саме тому я стверджую, що нашу команду ми насичимо новими обличчями, передусім з числа талановитої української молоді. Не тільки і не стільки тими, хто постійно є на телевізійних шоу, а тими, хто близько до людей і своїми результатами вже довів свою ефективність на рівні громад, і головне і ключове - користується високим рівнем довіри. Не тільки професіоналізмом, а й довірою.
І безпека – це не лише про війну. Безпека – це не лише про відсіч агресії. Це також про нашу єдність.
Єдність, як я вже казав і міжнародної коаліції на підтримку України.
І на цьому напрямі були докладені, я хочу ще раз наголосити на цьому, колосальні зусилля. І саме тому сьогодні ми маємо такий потужний фронт наших друзів і прихильників по всьому світу.
Вже завтра я відбуваю до Німеччини, де проведу зустріч з Канцлером Ангелою Меркель.
Я думаю, що не всі чітко розуміють який величезний внесок вона зробила у становлення нашої держави саме за останні п’ять років. І у відновлення нашої територіальної цілісності її внесок також важко оцінити.
І я щиро пишаюся, що і я, і всі українці можуть упевнено її називати нашим найбільшим другом.
Також бачитимусь і з Президентом Франції Еммануелем Макроном, бо на кону доля держави, доля європейської безпеки – не лише української, а й європейської безпеки. Доля стабільності континенту.
Саме тому ці переговори важливі для України, але й важливі для них.
Це має виняткове важливе значення, особливо на тлі спроб вчергове переглянути санкції проти Росії. Кожні півроку Росія намагається зруйнувати ці санкції. І нам потрібна відповідальна, дуже професійна і копітка робота, бо єдність заходу щодо цього питання наша команда спільно тримала непорушно всі п’ять років. І наголошую - триматиме далі.
І водночас єдність - це не лише міжнародна підтримка. Це також єдність всередині держави, яка аж ніяк не менш важлива.
Мій сигнал дуже простий: немає нічого більш цінного, ніж єдність між обома берегами Дніпра. Між сходом і заходом України. Між півднем і північчю. Між прихильниками Порошенка і вболівальниками іншого кандидата.
А тому немає нічого більш спокусливого для агресора, для ворогів України, ніж спробувати цю єдність якось розхитати.
І наголошую, що як Президент України і Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України я нікому не дозволю цю єдність якось порушити.
Друзі, бо саме завдячуючи нашій єдності, ми змогли пройти найскладніший етап в новітній історії України.
Саме завдяки єдності ми з вами зберегли державу. Це вперше в нашій історії.
Саме завдяки єдності ми створили надійну базу для перетворення України в успішну країну щасливих людей.
Саме тому, коли наша спільна мета вступ до Євросоюзу, вступ до НАТО об’єднали українську націю.
Бо ЄС і НАТО – вони починаються не там, де зараз пролягають їхні формальні кордони. Наголошую - Європа починається там, де панують європейські цінності. Європа починається там, де дотримуються права людини. Європа починається там, де поважають людську гідність, де існують високі стандарти життя. І це вже наша з вами домашня робота, домашнє завдання. Для того, щоб Україна відповідала цим критеріям перед тим, як ми подамо заявку на членство. Ми точно знаємо що треба робити. І точно знаємо, що за нас це ніхто не зробить.
І за моєї ініціативи, і я дякую підтримці наших партнерів, народних депутатів, партнерів по коаліції, були внесені зміни до Конституції
Вчора, в присутності членів Уряду, я підписав Указ про запуск унікальної Річної національної програми зміцнення партнерства між Україною та НАТО. Програма сама по собі є унікальною, бо чітко розписано до 2020 року що ми маємо зробити для того, щоб у 2023 році ми відповідали критеріям, які дозволять нам підписати план дій щодо членства. Це є наша домашня робота. Це є домашня робота моєї команди і я наголошую, що в моєї команди не забракне політичної волі з її виконання.
Всі ми об’єднані єдиною метою, бо знаємо що лише повноправне членство в ЄС та Північноатлантичному альянсі остаточно і незворотньо гарантує нашу українську державну незалежність. Так, членство в Альянсі, в тому числі в Євросоюзі, де ми делегуємо частину суверенних повноважень, гарантує нашу державну незалежність. Членство в Північноатлантичному альянсі гарантує нашу українську національну безпеку, бо після того, як Росія незаконно анексувала Крим і розпочала агресію проти нашої держави на сході – це зруйнувало всю повоєнну систему безпеки, яка базувалася на Раді безпеки ООН.
Моя амбіція є чітка - забезпечити успішне виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і у 2023 році, коли буде завершений цей етап реформ, щоб ми мали відповідність критеріям і подали заявку щодо членства в ЄС.
Ще раз наголошую, що у відносинах з НАТО, коли вам кажуть про те, що НАТО не готове до прийняття України, ми мали абсолютно чітку позицію і Генерального секретаря, і позицію всіх лідерів-держав і урядів-членів НАТО про те, що не просто треба двері для України тримати відкритими, а прискорити членство України. І для мене це не просто рядок у моїй програмі, а це – головне. Це – її суть. Альфа і омега. Тому, що тільки так, і ніяк інакше, можна гарантувати нашу незалежність і нашу національну безпеку, добробут кожного громадянина.
НАТО виповнюється 70 років і за 70 років існування НАТО жодного разу не було, щоб будь-яка країна на гарматний постріл наблизилася до території країн-членів НАТО.
І я дуже ціную ту підтримку, яку зараз єдності України, членству в ЄС та НАТО, демонструє український народ. І для того, щоб це почути, відтягувати прийняття рішення, відтягувати цю роботу, яким би приводом не намагалися це зробити – чи якісь референдуми, чи ще щось… Хочу наголосити – референдум і так буде. Почитайте матеріальну частину. Референдум буде тоді, коли ми підготуємося до вступу і коли країна, народ буде вносити зміни до Конституції, делегуючи частину суверенних повноважень.
Але робити треба зараз і вже. Не відкладати. Тримаючи єдність України понад усе. Бо тільки так ми з вами точно переможемо.
Слава Україні!
Шановний Арсенію Петровичу,
Шановна пані Терезо,
Шановні і дорогі учасники Форуму,
Шановні гості, друзі, пані та панове,
Безумовно я хотів би розпочати зі слів великої вдячності Арсенію Петровичу за те, що вже багато років він своїми зусиллями і своєї команди організовує такий важливий захід.
Київський безпековий форум став безумовно одним з найвпливовіших і найпрестижніших майданчиків для дуже серйозних дискусій на актуальні теми становлення української державності, зміцнення української держави.
Свідченням цього є широкий інтерес до цього заходу як в Україні, в Європі і по всьому світові.
У час фейкових новин та безсоромної дезінформації такі форуми якраз і є ковтком свіжого повітря для тих, хто прагне чути і говорити на основі перевіреної інформації.
Для тих, хто віддає перевагу вдумливим дискусіям, а не огульному популізму.
Останніми роками на міжнародних майданчиках однією з найактуальніших та найгостріших тем дискусій є вразливість демократій.
Демократія має бути захищеною від атак на демократію, використовуючи механізми демократії.
Використання демократичних стандартів та усталених процедур для розмивання власне сутності демократії є загрозою, на яку, я твердо переконаний, більше не можна заплющувати очі.
Демократичні процедури використовуються для зовнішнього впливу на внутрішньополітичні процеси в державах. В тому числі, з метою спотворити волевиявлення громадян на виборах. В першу чергу, мова йде про втручання Росії у вибори, яке вже відчула на собі ціла низка західних держав.
Навчені цим гірким досвідом ми звичайно ж прогнозували, що і Україна обов’язково стане об’єктом подібного втручання з боку Росії. Ми до цього готувалися і значну частину таких спроб вчасно ідентифікували і попередили.
Однак, я мушу визнати, що попри всі наші зусилля, нам не вдалося повністю уникнути російського впливу на українські вибори. Механізм і реальні наслідки цього впливу ще належить дуже ретельно вивчити і проаналізувати.
Крім того, сьогодні в Україні маємо справді унікальну виборчу ситуацію, кампанію, яка проводиться. Я про це хочу сьогодні поговорити дуже відверто.
Віртуальний кандидат звертається до всіх з постановочними, завченими словами і репліками. Виключно звернення з екранів телевізорів та смартфонів.
Це дуже нагадує фільм «Еквілібріум». Там в уявному місті мешканці можуть бачити свого лідера лише на величезних екранах. Всі емоції і будь-який порив до дії, свободи придушуються.
Розв’язка дуже неочікувана. Ніякого «лідера» насправді не існує. Існує лише його телевізійний образ, за яким ховається певна група людей зі своїми цинічними інтересами.
Багато хто з нетерпінням очікує на нову серію «Еквілібріуму», де за яскравим світлом софітів проблеми реального світу ніби й не такі вже складні.
Друзі, але рано чи пізно софіти згаснуть, а реальність залишиться. Я раджу подивитися фільм «Еквілібріум».
Шановні пані та панове,
Хай там як – такого рівня демократії і свободи слова, такого рівня доступу усіх, в тому числі і опозиційних кандидатів до засобів масової інформації, можливості спілкування і можливості викласти свою позицію точно в нашій державі не існувало ніколи до цього. І цьогорічні президентські вибори стали наочним підтвердженням цих процесів. Це наше вкрай важливе досягнення, яке сьогодні демонструє Україна і яке визнане демократичним світом.
Я не буду приховувати, були такі, хто радив не розводити демократію в час війни, бо нібито війна вимагає твердої і «залізної руки». Наголошую, я категорично відкинув подібні сценарії, оскільки вважаю, що люди під час Революції Гідності виступали саме за демократичну Україну.
Безпека держави, її територіальна цілісність, її незалежність мають забезпечуватися не шляхом «закручування гайок», а через розбудову ефективної оборони проти зовнішньої агресії на всіх напрямках гібридних загроз.
Такий підхід несе лише одну небезпеку – дехто, заколисаний спокоєм і безпекою у своїй зоні комфорту, може просто забути про те, що в Україні війна.
І на жаль, саме це сталося в певному сегменті як суспільства, так і українського політикуму.
Дехто вирішив, що війна - це така собі паралельна реальність, такий собі свого роду серіал.
І у цій паралельній реальності втратили почуття справжньої реальності. Забули, або ж свідомо проігнорували той факт, що спокій і безтурботне життя тут, у Києві, існує лише завдяки нашій армії, нашим воїнам, які щодня протистоять зовсім не серіальному ворогу і віддають зовсім не віртуальні життя.
Так, запекла політична боротьба є ознакою демократії. Проте політична боротьба на знищення, особливо коли йдеться про знищення держави, - це в кращому разі відсутність інстинкту самозбереження. В гіршому – відверте шкідництво і саботаж.
Хотів би одразу ж наголосити, що в жодному разі не намагаюся змалювати економічну ситуацію чи рівень соціальних стандартів кращими, ніж вони зараз є насправді. І в жодному разі не знімаю відповідальності з чинної влади та з себе особисто за прорахунки, які були допущені.
Проте переконаний, що ані прорахунки, ані помилки, якими серйозними вони б не були, не повинні переважувати на наших терезах головну загрозу, яка стоїть сьогодні перед нами – загрозу втратити власну державу.
Саме перед такою небезпекою у перші роки протистояння з Росією ми всі зусилля кинули на відновлення армії. І я хотів би подякувати присутнім тут тодішньому Прем’єр-міністру України Арсенію Петровичу Яценюку, подякувати членам Уряду, в тому числі і попередньому, за те, що і вдень, і вночі дуже ретельно працювали, щоб зберегти державу.
Але я хотів би окремо наголосити, що зараз загроза аж ніяк не менша. Так, ми відновили боєздатність армії. Ми це зробили. Глибоко вдячний нашим міжнародним партнерам за надану допомогу. Передусім за летальну зброю, яка сьогодні є дуже ефективним стримуючим чинником проти російської агресії.
Разом з нашими союзниками та партнерами по НАТО ми відновили армію і створили боєздатний та надійний захист від агресора.
Разом з нашими друзями по Нормандському формату і США ми напрацювали дієвий план щодо окупованої частини Донбасу. І на сьогоднішній день я не чую жодних альтернативних пропозицій.
Наш план – це багатостороння класична миротворча місія «блакитних шоломів» під егідою ООН та дорожня карта імплементації всіх без виключення Мінських домовленостей, включно з виведенням іноземних військ. Під цим стоїть підпис Путіна, який його зобов’язує. Включно з виведенням важкої техніки і озброєння, включно з роззброєнням «блакитними шоломами» незаконних збройних формувань, передача за допомогою миротворців українським прикордонникам неконтрольованої ділянки українсько-російського кордону для того, щоб запобігти проникнення і інфільтрації диверсійних груп і російських регулярних частин. І після створення безпекового компоненту початок політичного процесу.
Наголошую, дорожня карта розбита на чіткі етапи – негайні кроки та 3 стадії, починаючи від режиму припинення вогню з боку російських окупантів. Бо заклик припинення вогню лише до українських воїнів – це провокація. Українські воїни не стріляють, виконують накази Верховного Головнокомандувача і відкривають зараз лише вогонь у відповідь. Ви це вогонь хочете забрати у наших воїнів? Ви хочете відвести російські регулярні частини від об’єктивного контролю і інформації порушення Мінських угод і атак з забороненої зброї на наші позиції?
Наголошую, що надзвичайно важливим є повернення Україні повного контролю над нашим кордоном.
Разом з міжнародними партнерами ми сформували ключові параметри міжнародного механізму деокупації Криму. Це інструменти міжнародного права, санкції, позови до міжнародних судів і арбітражі, моніторингові механізми і рішення міжнародних організацій, насамперед резолюції ГА ООН, збільшення санкцій.
Наголошую, не чекати поки зміниться влада в Росії, як пропонують мої опоненти, а кожен день наполегливо працювати. І стверджую, що Крим точно стане непідйомною ношею для Росії.
Ми перев’язали рану війни. Хоч заплатили і платимо за це високу ціну. І те, що багато хто вже не відчуває війни, свідчить про те, що наш захист на фронті є справді надійним. Він ефективно працює.
Дорогі друзі,
Я допускаю, що шоу, в яке сьогодні мій опонент намагається перетворити президентські вибори, багато кому може й подобатися. Імпонувати новизною, імпонувати нетрадиційністю, імпонувати дотепністю.
Друзі, але після 21 квітня жарти закінчаться і настане сувора реальність.
І новообраний Президент, хто б ним не став, опиниться сам на сам не з об’єктивом камери чи смартфона, а з досвідченим, підкреслюю - досвідченим і безкомпромісним ворогом. Керівником однієї з найсильніших держав світу.
Бо Путін і його апетити, хочу наголосити - вони нікуди не дінуться. Це ж не комп’ютерна гра.
І проекти Новоросії, і проекти Малоросії. І сухопутний коридор до Криму. Це ж все нікуди не дінеться. Він про них ніколи не забував. Він готовий діяти як тільки для цього станеться нагода.
Ослаблена, розсварена після виборів Україна з недосвідченим Президентом – це і є саме та нагода. І хижаки як правило нападають на жертву саме тоді, коли вона поранена і слабка.
І якщо Верховний Головнокомандувач не розставляє "червоні лінії", якщо не працює на згуртування країни і коаліції, коаліції світової на підтримку України, яку ми нашими спільними зусиллями – це не лише зусилля українських дипломатів, не лише зусилля українського Президента чи українського Уряду, це і наші громадські організації. І все, чого ми добилися – є ризик це втратити або зруйнувати. То запрошення Путіну для переговорів віч-на-віч, то це одразу ж приведе до того, що буде підірвана довіра і зняті санкції. Нам треба забезпечити підвищення тиску, нам треба навпаки зміцнювати довіру. А це може призвести до розширення агресії проти України.
Шановні пані та панове!
Саме тому я наголошую - чим більше Кремль прагне змінити наш упевнений поступ, тим більше віри у мене є щодо того, що українському народу не забракне мудрості, не забракне стратегічного бачення для того, щоб твердо абсолютно підтвердити наш європейський та євроатлантичний курс. І коли це треба зробити? Саме 21 квітня. Проголосувати за наш курс до ЄС та НАТО.
Саме це буде дуже потужним сигналом Путіну - тому, хто точно прийшов не по Крим, точно прийшов не по Донбас – він йому не потрібен. А Путіну, який прийшов по всю Україну. І саме ці вибори Путін розглядає як вирішальну битву за всю Україну.
І нам точно не можна помилитися. І результат виборів, і підтвердження, і підтримка євроатлантичного і європейського курсу – це і буде дуже потужний сигнал і мені - тому, хто щиро прагне не лише захистити наш спільний дім, не лише відстояти наш суверенітет, територіальну цілісність, незалежність. А побудувати в Україні державу за передовими стандартами Європейського Союзу.
Наголошую, що для цього все готово. Є чіткий план. Є випробуваний кадровий резерв для команди, яка зможе забезпечити результат швидко та ефективно. Кадровий резерв, який сформований реальними кроками децентралізації. Люди, які вміють працювати на людей і забезпечувати стратегічну комунікацію.
Саме тому я стверджую, що нашу команду ми насичимо новими обличчями, передусім з числа талановитої української молоді. Не тільки і не стільки тими, хто постійно є на телевізійних шоу, а тими, хто близько до людей і своїми результатами вже довів свою ефективність на рівні громад, і головне і ключове - користується високим рівнем довіри. Не тільки професіоналізмом, а й довірою.
І безпека – це не лише про війну. Безпека – це не лише про відсіч агресії. Це також про нашу єдність.
Єдність, як я вже казав і міжнародної коаліції на підтримку України.
І на цьому напрямі були докладені, я хочу ще раз наголосити на цьому, колосальні зусилля. І саме тому сьогодні ми маємо такий потужний фронт наших друзів і прихильників по всьому світу.
Вже завтра я відбуваю до Німеччини, де проведу зустріч з Канцлером Ангелою Меркель.
Я думаю, що не всі чітко розуміють який величезний внесок вона зробила у становлення нашої держави саме за останні п’ять років. І у відновлення нашої територіальної цілісності її внесок також важко оцінити.
І я щиро пишаюся, що і я, і всі українці можуть упевнено її називати нашим найбільшим другом.
Також бачитимусь і з Президентом Франції Еммануелем Макроном, бо на кону доля держави, доля європейської безпеки – не лише української, а й європейської безпеки. Доля стабільності континенту.
Саме тому ці переговори важливі для України, але й важливі для них.
Це має виняткове важливе значення, особливо на тлі спроб вчергове переглянути санкції проти Росії. Кожні півроку Росія намагається зруйнувати ці санкції. І нам потрібна відповідальна, дуже професійна і копітка робота, бо єдність заходу щодо цього питання наша команда спільно тримала непорушно всі п’ять років. І наголошую - триматиме далі.
І водночас єдність - це не лише міжнародна підтримка. Це також єдність всередині держави, яка аж ніяк не менш важлива.
Мій сигнал дуже простий: немає нічого більш цінного, ніж єдність між обома берегами Дніпра. Між сходом і заходом України. Між півднем і північчю. Між прихильниками Порошенка і вболівальниками іншого кандидата.
А тому немає нічого більш спокусливого для агресора, для ворогів України, ніж спробувати цю єдність якось розхитати.
І наголошую, що як Президент України і Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України я нікому не дозволю цю єдність якось порушити.
Друзі, бо саме завдячуючи нашій єдності, ми змогли пройти найскладніший етап в новітній історії України.
Саме завдяки єдності ми з вами зберегли державу. Це вперше в нашій історії.
Саме завдяки єдності ми створили надійну базу для перетворення України в успішну країну щасливих людей.
Саме тому, коли наша спільна мета вступ до Євросоюзу, вступ до НАТО об’єднали українську націю.
Бо ЄС і НАТО – вони починаються не там, де зараз пролягають їхні формальні кордони. Наголошую - Європа починається там, де панують європейські цінності. Європа починається там, де дотримуються права людини. Європа починається там, де поважають людську гідність, де існують високі стандарти життя. І це вже наша з вами домашня робота, домашнє завдання. Для того, щоб Україна відповідала цим критеріям перед тим, як ми подамо заявку на членство. Ми точно знаємо що треба робити. І точно знаємо, що за нас це ніхто не зробить.
І за моєї ініціативи, і я дякую підтримці наших партнерів, народних депутатів, партнерів по коаліції, були внесені зміни до Конституції
Вчора, в присутності членів Уряду, я підписав Указ про запуск унікальної Річної національної програми зміцнення партнерства між Україною та НАТО. Програма сама по собі є унікальною, бо чітко розписано до 2020 року що ми маємо зробити для того, щоб у 2023 році ми відповідали критеріям, які дозволять нам підписати план дій щодо членства. Це є наша домашня робота. Це є домашня робота моєї команди і я наголошую, що в моєї команди не забракне політичної волі з її виконання.
Всі ми об’єднані єдиною метою, бо знаємо що лише повноправне членство в ЄС та Північноатлантичному альянсі остаточно і незворотньо гарантує нашу українську державну незалежність. Так, членство в Альянсі, в тому числі в Євросоюзі, де ми делегуємо частину суверенних повноважень, гарантує нашу державну незалежність. Членство в Північноатлантичному альянсі гарантує нашу українську національну безпеку, бо після того, як Росія незаконно анексувала Крим і розпочала агресію проти нашої держави на сході – це зруйнувало всю повоєнну систему безпеки, яка базувалася на Раді безпеки ООН.
Моя амбіція є чітка - забезпечити успішне виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і у 2023 році, коли буде завершений цей етап реформ, щоб ми мали відповідність критеріям і подали заявку щодо членства в ЄС.
Ще раз наголошую, що у відносинах з НАТО, коли вам кажуть про те, що НАТО не готове до прийняття України, ми мали абсолютно чітку позицію і Генерального секретаря, і позицію всіх лідерів-держав і урядів-членів НАТО про те, що не просто треба двері для України тримати відкритими, а прискорити членство України. І для мене це не просто рядок у моїй програмі, а це – головне. Це – її суть. Альфа і омега. Тому, що тільки так, і ніяк інакше, можна гарантувати нашу незалежність і нашу національну безпеку, добробут кожного громадянина.
НАТО виповнюється 70 років і за 70 років існування НАТО жодного разу не було, щоб будь-яка країна на гарматний постріл наблизилася до території країн-членів НАТО.
І я дуже ціную ту підтримку, яку зараз єдності України, членству в ЄС та НАТО, демонструє український народ. І для того, щоб це почути, відтягувати прийняття рішення, відтягувати цю роботу, яким би приводом не намагалися це зробити – чи якісь референдуми, чи ще щось… Хочу наголосити – референдум і так буде. Почитайте матеріальну частину. Референдум буде тоді, коли ми підготуємося до вступу і коли країна, народ буде вносити зміни до Конституції, делегуючи частину суверенних повноважень.
Але робити треба зараз і вже. Не відкладати. Тримаючи єдність України понад усе. Бо тільки так ми з вами точно переможемо.
Слава Україні!