Віктор Григорович Маланченко, старший лейтенант, командир роти, народився 1 березня 1973 року на Вінниччині в родині вчителів. Змалечку вихований на принципах честі та відповідальності, він обрав шлях військового, закінчивши у 1995 році з відзнакою Одеський інститут сухопутних військ. Після короткої служби в Збройних Силах України до 1996 року Віктор повернувся до цивільного життя.
Проте, коли на Україну нависла загроза, Віктор Григорович без вагань став на захист Батьківщини. З початком повномасштабної війни він добровольцем повернувся до лав ЗСУ та був мобілізований до 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.
Старший лейтенант Маланченко брав участь в обороні Миколаївської та Запорізької областей, а також у звільненні міста Херсон. Його останній бій відбувся 7 грудня 2022 року в селищі Курдюмівка на Донеччині, де він виконував бойове завдання, виявивши неабияку мужність і самовідданість.
На жаль, Віктор Григорович не повернувся з поля бою, залишивши по собі світлу пам’ять. У нього залишилися двоє дітей, батьки, сестра та брат, які пишаються його героїчним подвигом.
Указом Президента України №455/2024 Віктора Маланченка нагороджено орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Також його внесок у захист України відзначено численними подяками від командування 28-ї ОМБр.
Віктор Маланченко — справжній Герой, чий подвиг назавжди залишиться у серцях українців. Його життя є прикладом незламності, любові до Батьківщини та відданості своєму обов’язку.
Слава Україні! Героям слава!
