Вінницька ОДПІ інформує, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню у Національному банку України, порядок і терміни декларування встановлюються НБУ Пунктом 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю.
Згідно з ст. 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.
Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за формою декларації затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 № 207.
Таке декларування здійснюється окремо в Державній фіскальній службі України (її теріторіальних органах) та в НБУ.
У разі відсутності коштів та майна за межами України, суб’єкт підприємницької діяльності може не подавати Декларацію.
При цьому п. 3 Наказу № 207 встановлено, зокрема, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності за наведеною формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, а спільними підприємствами з іноземними інвестиціями – щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і у терміни, встановлені для подання річної звітності.
Суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності та обраної системи оподаткування, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України та подають контролюючому органу Декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року), а спільні підприємства з іноземними інвестиціями – щоквартально до 20 числа наступного місяця за звітним кварталом і протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ.