Пробація — це не покарання, яке застосовується замість позбавлення волі, а система. Головною метою пробації є безпека суспільства. Пробація не означає можливість дати правопорушнику уникнути покарання. Це просто більш перспективна і логічна схема виконання цього покарання, поєднана з допомогою, підтримкою, мотивацією до змін без вилучення людини із суспільства. Важливо, що в результаті пробації до суспільства повертається повноцінна людина, яка не порушує законодавство, працює, сплачує податки, створює сім’ю. Крім того, ця система більш економна порівняно з витратами на забезпечення тюремного ув’язнення.
Пробація в Україні розвивається з урахуванням європейських стандартів, сучасних інструментів роботи з правопорушниками та кращих міжнародних практик застосування альтернативних санкцій (альтернативних ув’язненню видів покарань).
Робота з правопорушником проводиться не навмання, а базується на проведенні науково розробленого дослідження його кримінальної історії, особистості та способу його життя (оцінка ризиків і потреб). Виявляються проблемні аспекти, що у комплексі ймовірно зумовили вчинення ним злочину (приміром, відсутність освіти, роботи та законних джерел доходів, складна ситуація в родині, вплив оточення, різного роду залежності, спосіб мислення та інші психологічні особливості тощо).
Разом із суб’єктом складається план індивідуальної роботи і вже на основі наявних потреб визначаються відповідні заходи. Головна мета такої роботи – мотивувати осіб, які вчинили правопорушення, до змін на краще та готовності жити без порушень закону. Однак працівник пробації не може надавати суб'єкту пробації весь спектр консультацій. Саме тому важливим аспектом успішної пробації є залучення відповідних спеціалістів: психолога відділу, волонтерів пробації, організацій, які відносяться до наявного Банку ресурсів певної громади, необхідних для проведення такої роботи.
В умовах пробації психологічна допомога – безпосередня робота з суб’єктами пробації, спрямована на розв’язання психологічних проблем (пов’язаних із труднощами в міжособистісних стосунках або глибинними особистісними проблемами), які порушують нормальну життєдіяльність людини.
У кожного клієнта пробації є власні (індивідуальні) потреби та проблеми, самостійно вирішити які він не в змозі. Волонтери – це люди, які успішно подолали схожі проблеми, або мають професійні знання для їх вирішення, і готові безкоштовно ділитися цим досвідом і знаннями. Тому волонтерами пробації можуть бути люди різного соціального статусу, з різним світоглядом та рівнем освіченості.
Для вирішення криміногенних потреб та змін у поведінці суб’єктів пробації залучаються й неурядові (громадські, релігійні, благодійні) організації, які мають досвід і ресурси для роботи із різними категоріями осіб, які є цінними для використання і у роботі з клієнтами пробації.
Різні неурядові інституції становлять так званий Банк ресурсів відділу пробації у роботі з клієнтами пробації для вирішення різних криміногенних факторів ризику вчинення кримінальних правопорушень.
Крім того, Законом України «Про пробацію» введено новий інструмент роботи із засудженими – пробаційні програми, які призначаються за рішенням суду особі, звільненій від відбування покарання з випробуванням, та передбачає комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об’єктивно перевірити (програми психологічної корекції та програми соціальної адаптації, спрямовані на усунення негативних факторів, що впливали та можуть в подальшому впливати на поведінку правопорушника). Нині розроблено, проведено пілотування та затверджено наказами Міністерства юстиції України пробаційні програми для роботи з суб’єктами пробації, обов'язок пройти які може покладатися судами на осіб, звільнених від відбування покарання у виді позбавлення (обмеження) волі з іспитовим терміном: «Попередження вживання психоактивних речовин», «Подолання агресивної поведінки», «Зміна прокримінального мислення», «Формування життєвих навичок».
Лише спільними зусиллями усіх зацікавлених сторін (державних і недержавних органів та установ спільно з громадою) можна підтримати людину у складних життєвих обставинах та підвищити безпеку в громаді.
І наостанок, для самого засудженого пробація – це шанс на справедливе покарання, можливості змінитися, зберегти при цьому родинні зв’язки, роботу, житло. А для тих, хто відбув покарання і вийшов із місць позбавлення волі, пробація – це підтримка в період адаптації.
