Днями відбулася чергова група зустрічей з прийомними батьками, батьками-вихователями, опікунами  та піклувальниками, яка проводиться за графіком Вінницького районного центру соціальних служб для дітей сім’ї та молоді.

Відкрила захід директор центру, Бондар Л.І., яка ознайомила присутніх з планом заходу та акцентувала увагу присутніх на важливості розширення знань з питання створення комфортної зони для життя дітей в сім’ї.

Витоки багатьох конфліктів і труднощів взаємодії чи спілкування знаходяться у розмові дорослих і дітей на різних мовах. Часто діти не виконують завдання так, як того хочуть дорослі тільки тому, що старші подають інформацію, не враховуючи досвід дитини та її поінформованість. Те, що для дорослого є очевидним, часто не зрозуміло дитині. Як правильно подавати сигнали дітям щоб вони розуміли,що значить «безумовно приймати дитину», як правильно виражати своє незадоволення діями чи поведінкою дитини, як допомогти собі і дитині бути щасливими? Ось такі нагальні проблеми обговорювалися на цій зустрічі і відпрацьовувалися навички ефективної взаємодії за допомогою практичних вправ. Прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни і піклувальники активно включилися в роботу, аналізували проблемні ситуації що виникають в вихованні дітей, досліджували причини їх виникнення та знаходили конструктивні методи їх вирішення. Попрактикувалися в тому, як якісно хвалити дитину, розвивати в неї відчуття « зі мною все добре», «я -  хороший», «мене люблять». Учасники зустрічі з’ясували, чи правильно виховують дітей, оцінили свій рівень готовності до взаєморозуміння з дітьми та разом з практичним психологом центру, Рибаковою Л.І., вивчили процес формування психологічного розвитку дитини.  З лікарем – наркологом, Веретко І.М. обговорили прояви зловживання наркотичними речовинами у підлітковому віці та на що звертати увагу, щоб запобігти вживанню дітьми алкоголю та наркотичних речовин. 

Шлях до взаєморозуміння з дітьми, в будь-яких ситуаціях, убачає передусім високу культуру з боку батьків та вчителів, бо вони є зразком для дитини. Найменша фальш з боку будь-кого з них зведе нанівець усе виховання. Щодо цього доречно навести чудові слова поета І. Гнатюка: «І будуть потім нарікати, Коли візьмеш фальшивий тон, Бо скрипка чує музиканта, Що серцем з нею в унісон».  Дитяча душа, як скрипка, найчутливіша і найвразливіша. І кому, як не самим близьким людям, намагатися до кінця збагнути її.