Процедура спадкування розпочинається з подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини протягом 6 місяців після смерті спадкодавця. Для подання заяви про прийняття спадщини спадкоємець може звернутися до державних або приватних нотаріусів.
Заява про прийняття спадщини подається за останнім місцем проживання померлого. У разі якщо місце проживання померлого невідоме, то місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини.
Відповідно до ст.1272 Цивільного кодексу України якщо спадкоємець протягом строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1223 ЦКУ право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно спадкування відбувається за черговістю спадкування:
- перша черга: діти померлого, в тому числі зачаті за життя і народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки;
- друга черга: рідні брати і сестри, бабуся і дідусь;
- третя черга: рідні дядько та тітка;
- четверта черга: особи, які проживали з померлим однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини;
- п’ята черга: інші родичі до шостого ступеня споріднення включно. При цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів більш далекого ступеня споріднення.
Обов’язкову частку у спадщині навіть при спадкуванні за заповітом мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти померлого, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки, незалежно від змісту заповіту, успадковують половину частки, яка належала б кожному з них при спадкуванні за законом згідно ст.1241 ЦКУ.
Оформлення спадкування земельної ділянки
Нотаріус на підставі заяви та поданих документів від спадкоємця, відкриває спадкову справу, перевіряє наявність зареєстрованого права на ділянку за померлим в реєстрі майнових прав. У разі якщо інформація про зареєстроване право власності та наявності ділянки в земельному кадастрі підтверджується, то в подальшому нотаріус має право видати спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.
Якщо був виданий документ на право власності (державний акт) на ім’я померлого, а кадастровий номер земельній ділянці присвоєно не було, нотаріус не зможе видати свідоцтво на спадщину спадкоємцю через відсутність земельної ділянки в земельному кадастрі, а, отже, і в реєстрі майнових прав на нерухоме майно.
Спадкоємець має звернутися в землевпорядну організацію за виготовленням технічної документації на земельну ділянку. Після розробки і узгодження документації в необхідних установах буде присвоєно кадастровий номер земельній ділянці, а ділянка внесена до Державного земельного кадастру.
Після надання кадастрового номера та внесення даних до земельного кадастру, спадкоємець отримує на руки витяг з Державного земельного кадастру, з яким вже повертається до нотаріуса, який зможе завершити процедуру видачі свідоцтва про право на спадщину та провести державну реєстрацію права власності.
Спадкування у разі отримання земельного паю у спадщину
Якщо померлий провів процедуру виділення в натурі земельної ділянки або паю і отримав державний акт (витяг з Державного реєстру майнових прав) на землю, то нотаріус зможе видати свідоцтво на право на спадщину та провести реєстрацію права власності за спадкоємцем на пай, (в подальшому з правом виділення в натурі спадкоємцем самої ділянки).
У разі якщо померла особа залишила тільки сертифікат і ділянка не була виділена в натурі, нотаріус видає спадкоємцеві свідоцтво на спадщину про право на пай, після чого має бути здійснена процедура виділення ділянки в натурі з отриманням кадастрового номера і подальшою реєстрацією права власності на ділянку.
Відповідно до змін у законодавстві щодо відкриття ринку землі в Україні, прямі спадкоємці повинні до 01 січня 2025 року в обов’язковому порядку оформити право власності на земельні ділянки.
Якщо право власності на ділянку не було оформлено, то вони будуть вважатися такими, від яких їх власники відмовилися автоматично. Надалі вони будуть передані територіальним громадам у комунальну власність. Якщо ж до зазначеного проміжку часу ви не встигли оформити своє право власності на пай, то доведеться звертатися до суду для визначення додаткового строку на оформлення.
Існують обмеження при отриманні у спадщину паю для іноземців та осіб без громадянства. Протягом року з моменту прийняття спадщини, ділянка, прийнята в спадок іноземцем або особою без громадянства має бути відчужена. В іншому випадку її буде відчужено примусово.
Податок при спадкуванні земельної ділянки
Згідно Податкового кодексу України, звільняються від сплати податку при отриманні у спадщину земельної ділянки фізичні особи-резиденти, які є родичами першого та другого ступеню споріднення. Інші фізичні осіб-резиденти сплачують 5% податок на доходи фізичних осіб від вартості ділянки.
У разі, якщо ж спадкоємцем є фізична особа-нерезидент, то вона зобов’язана буде сплатити 18% ПДФО.
Сума податку визначається за експертною та нормативною оцінками землі. Для цього буде потрібно звернутися до будь-якого сертифікованого оцінювача (або ж організації).
У разі сплати спадкоємцем ПДФО, сплачується 1,5% військового збору від вартості оцінки.
Вінницький місцевий центр з надання безоплатної
вторинної правової допомоги
21021, Україна, м. Вінниця, вул. Порика, 29
Телефон / факс: (0432) 56-01-80; 38 (098) 00 26 774, 38 (098) 67 87 593;
Email: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Вінницьке бюро правової допомоги
м. Вінниця
вул. Хмельницьке шосе, 17
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Тел.: (0432) 66-14-72